Основи здоров'я 6-А / Б / В / Г

6 – А / Г |  Дистанційне завдання  під час карантину  27.04 -11.05.2020 р

 Основи здоров’я        Вчитель :  Ийслуу Ніна Вікторівна

Уроки :

6 – Г  - 28.04.2020 р.

6 – А  -  28.04.2020 р.
6 - Б / В - 04.05.2020 р.

ТЕМА. До кого звертатися по допомогу. Як допомогти потерпілому

Мета уроку: учити надавати допомогу постраждалому у разі ураження електричним струмом, потрапляння на тіло людини хімічної речовини; ознайомити із ознаками отруєння та способами їх виявлення, прищеплювати бажання прийти на допомогу людям, коли вони її потребують;  розвивати вміння чуйно, милосердно ставитися до хворих, підтримувати їх; виховувати відповідальність, рішучість, доброту.

Терміни: перша допомога, опік, отруєння

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ  МОМЕНТ

Струм електричний — чарівний він гном,

з ним ми стикаємось знову і знов.

Струм електричний на службі повсюди,

вдячні за це йому всі наші люди.

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ

ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

Гра «Назви небезпеки»

(За змістом плакатів «Безпека в екстремальних ситуаціях», виконаних удома).

Вправа «Мозковий штурм»

Які асоціації викликає у вас поняття «перша допомога»?

Обговорення асоціацій

Робота з терміном

Перша медична допомога — комплекс невідкладних медичних заходів, які проводять людині, що раптово захворіла чи постраждала, на місці пригоди та під час її транспортування до медичного закладу.

ІІІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

ІV.ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

До кого звернутися по допомогу. Самонавчання (крос-тест). Робота в парах

1.      У тебе вдома немає телефону, а в сусідів є. Якщо тобі треба ви­кликати рятувальників, ти звернешся до сусідів (5) чи побіжиш телефонувати з телефону-автомата (7)?

• Ти став свідком ДТП на шосе за межами населеного пункту. Щоб викликати «швидку допомогу» і міліцію, побіжиш до найближ­чого житла (6) чи зупиниш будь-який автомобіль і попросиш водія допомогти або викликати «швидку допомогу» (8)?
• Поряд із місцем трагедії є телефон, над яким висить табличка: «Для службового користування». Щоб викликати рятувальни­ків, ти скористаєшся ним (9) чи побіжиш шукати інший (11)?
• Ти підбіг до телефону-автомата, щоб терміново викликати ава­рійну службу, але до нього стоїть черга. Ти станеш у чергу (10), попросиш зателефонувати без черги (12), попросиш того, хто телефонує, перервати розмову і дозволити тобі викликати ряту­вальників (14)?

5.                 Ти вчиниш цілком правильно. Якщо сталося нещастя, слід від­кинути сором’язливість і телефонувати з найближчого апарата. І завжди пам’ятай, що для таких викликів не потрібна телефон­на картка (2).

6.                 Неправильно. Поки добіжиш, хтось може й померти (2).

7.                 Через надмірну сором’язливість ти змарнуєш дорогоцінний час і можеш утратити шанс урятувати комусь життя (1).

8.                 Це правильне рішення. Якщо є вибір і автомобілів на шосе бага­то, зупиняй швидкісні іномарки. Водії таких автомобілів часто мають при собі телефони мобільного зв’язку і можуть одразу викликати рятувальників. А якщо й не мають, вони швидше дістануться до найближчого населеного пункту і викличуть до­помогу (3).

9.                 Правильно. У критичній ситуації слід скористатися найближчим телефоном. У деяких невеликих селах чи містечках взагалі дуже мало телефонів, наприклад, вони є тільки в сільській раді, мага­зині, на пошті. Тому маєш бути впевнений, що для виклику ава­рійних служб можна скористатися будь-яким телефоном. Якщо тобі не дозволяють скористатися телефоном, наполягай, щоб хтось усе-таки зателефонував рятувальникам. Можеш нагадати про кримінальну відповідальність за ненадання допомоги (4).

• Стоятимеш у черзі — втратиш дорогоцінний час. Відкинь будь-які вагання: якщо сталося нещастя, ти маєш право негайно за­телефонувати до аварійної служби (4).

11.             Цей напис не стосується таких термінових випадків, як виклик аварійних служб. Будь-хто дозволить тобі скористатися службо­вим телефоном (3).

• Цього недостатньо. Той, хто тримає слухавку, може розмовляти ще кілька хвилин. Будь рішучішим (4).

13.             Неправильно. Зловмисники часто просять відчинити, щоб ско­ристатися телефоном, або кажуть, що вони із ЖЕКу, пошти, міліції. Якщо ти вдома сам, ніколи не відчиняй дверей незна­йомим людям. Знайди інше рішення (5).

• Правильно! Люди здебільшого з розумінням ставляться до тако­го прохання, але навіть якщо станеться інакше, не зважай — ти зобов’язаний вчинити саме так (5).

17.             Молодець! Ти дістався кінця.

1.Перша допомога в разі  опіків:

обливайте місця опіків великою кількістю води (15 хвилин і більше); будьте обережні, щоб уникнути переохолодження постраждалого, особливо взимку;

зніміть усі речі з обпеченої ділянки тіла (одяг, пасок, годинник, обручку тощо);

не знімайте одяг чи інші речі, що прилипли до обпеченої ді­лянки;

шкіру навколо опіків потрібно обробити розчином марганцівки або спиртом;

обгорніть обпечену ділянку свіжою, чистою, гладкою тканиною;

не змащуйте обпечені ділянки вершками, мазями, жирами;

не проколюйте пухирі;

якщо опік великий, покладіть потерпілого на землю, якщо це можливо, підніміть і потримайте його ноги;

перевіряйте пульс і дихання кожні 10 хвилин до прибуття «швидкої».

Перша допомога в разі ураження електричним струмом

Ураження електричним струмом виникає під час безпосеред­нього контакту людини з побутовим, виробничим або природним (блискавка) джерелом електричного струму. Ступінь складності ура­жень у таких випадках залежить від індивідуальних особливостей організму, фізичного та психічного стану, опору шкіри, тривалості впливу електроструму, метеорологічних факторів тощо.

Характер ушкоджень залежно від напруженості електроструму є таким:

Струм побутового напруження (до 380 V) — електричні мітки у вигляді маленьких кратерів на шкірі, іноді раптова зупинка серця.

Струм із напруженням до 1000 V — судоми, спазм дихальних м’язів, раптова зупинка серця.

Струм із напруженням вищим за 10 000 V — електричні опіки, обвуглювання тканин, перелами кісток, травматичний відрив кінцівок.

Найбільш вірогідні причини смерті в разі ураження електричним струмом: раптова зупинка серця, набряк головного моз­ку, спазм дихальних м’язів, ушкодження внутрішніх органів. Перш ніж надати першу допомогу постраждалому, ураженому електрострумом, слід знеструмити його. Вимкніть джерело електроживлення, якщо вимикач знаходиться поряд у межах досяг­нення, скиньте електродріт із постраждалого будь-яким предме­том (обов’язково сухим!), який не проводить електричний струм (дерев’яна палиця, лінійка тощо). Якщо швидко вимкнути елек­трострум неможливо — переріжте електродроти на різних рівнях (щоб не виникло короткого замикання) ножем або плоскогубцями з ізольованими ручками. Відтягніть постраждалого за одяг від міс­ця події, обмотавши руки сухим одягом (або використавши гумові рукавички). Але навіть перебуваючи в гумових рукавицях, не слід знімати з потерпілого електродріт без предметів, що не проводять електричний струм.

У разі ураження електрострумом високого напруження пам’ятайте про правили наближення до постраждалого. Якщо електродріт лежить на землі, людина, що поспішає на порятунок постраждалого, з перших кроків потрапляє під вплив електрич­ного струму. Тому наближатися до постраждалого слід «гусячим кроком»: п’ятка однієї ноги повинна обов’язково торкатися носка другої. Починати надання першої допомоги можна лише після усу­нення небезпеки ураження електрострумом для оточуючих. Зніміть із постраждалого електродріт предметом, що не проводить електроструму, покладіть дріт на суху фанеру, дошку, гумовий килимок.

Під час ураження струмом високого напруження або блискавкою можуть з’явитися опіки, кровотечі, обвуглювання тканин. У постраждалих можуть бути такі симптоми: повторна зупинка серця, пригнічення дихання, порушення психіки.

Схема надання першої допомоги в разі ураження електрострумом:

знеструмити постраждалого (не забуваючи при цьому про власну безпеку!);

за раптової зупинки серця — нанесіть прекардіальний удар по грудині і почніть реанімацію;

при кровотечі – накладіть кровоспинний джгут, стискувальну  пов’язку;

за електричних опіків і ран — накладіть стерильні повязки;

за переломів кісток кінцівок — шини (можна використовувати будь – які підручні засоби);

викличте « швидку допомогу».

Неприпустимо:

торкатися до потерпілого без попереднього знеструмлення;

витрачати час на пошуки вимикача електроструму, якщо можна перерубати або скинути електродріт предметом, що не проводить електрострум;

припиняти реанімацію до появи ознак біологічної смерті (труп­них плям);

наближатися до електродроту, що лежить на землі, бігом або великими кроками;

закопувати ураженого блискавкою в землю.

2.Перша допомога в разі хімічних опіків

Хімічні опіки виникають під час дії на шкіру агресивних хі­мічних речовин: кислот, лугів тощо. За хімічних опіків пухирі виникають рідко. Поглибленню та розповсюдженню опіку сприяє одяг, просякнутий речовинами, які викликали опік, тому важливо якнайшвидше зменшити концентрацію хімічної речовини та час її дії.

Якщо кислота або луг потрапили на шкіру через одяг, то спочат­ку треба змити їх водою з одягу, а потім обережно розрізати і зняти з потерпілого мокрий одяг, після чого слід промити шкіру великою кількістю проточної води протягом 20-25 хвилин. Намагайтеся, щоб відпрацьована вода не потрапляла на інші ділянки тіла або на самого рятувальника.

За попадання на тіло людини кислоти або лугу у вигляді твердої речовини необхідно видалити її сухою ватою, а потім промити во­дою. За хімічного опіку повністю змити хімічні речовини водою не вдається. Тому необхідно потім обпечену ділянку шкіри просушити і накласти стерильну пов’язку.

Схема надання першої допомоги в разі хімічного опіку:

зняти одяг, просякнутий хімікатом;

накласти стерильну пов’язку;

якнайшвидше доставити постраждалого до лікарні.

Неприпустимо:

торкатися обпеченого місця будь-чим, крім стерильних серветок;

відривати одяг, що пристав до місця опіку;

проколювати пухирі;

намагатися самостійно нейтралізувати хімічні речовини, що викликали опік;

залишити потерпілого на холоді;

обробляти місця опіку жиром, спиртом, мазями.

3. Перша допомога в разі отруєння хімічними речовинами

Найчастіше в побуті люди отруюються кислотами (80% оцтової, карболової, щавлевої, соляної) та їдкими лугами (каустична сода, нашатирний спирт). Відразу ж за попадання в організм цих речовин виникає сильний біль у роті, горлі та дихальних шляхах. Опік слизової оболонки викликає набряк, сильне виділення слини, а різкий біль перешкоджає ковтанню. Дія хімічних речовин

призводить до порушення функцій нирок і печінки. Блювання і пронос часто бувають із домішками крові. Під час дихання є вірогідність затікання слини у дихальні шляхи, що призводить до задухи.

Схема надання першої допомоги:

негайно викличте лікаря;

до прибуття лікаря видаліть слину та слиз із рота потерпілого;

чайною ложкою, обгорнутою серветкою, марлею, протріть ротову порожнину;

дайте випити 2-3 склянки води (краще — із льодом).

Неприпустимо:

викликати блювання (їдкі речовини можуть потрапити в дихальні шляхи або знову обпекти стравохід);

давати нейтралізувальні розчини (за отруєння кислотами – лужні, за отруєння лугами — кислотні);

не покласти постраждалого на живіт, повернувши голову набік, якщо він у стані непритомності.

Отрути, що діють переважно на кров

Усмоктуючись у кров, деякі отрути призводять до змін її властивостей  і функцій. Інтерес учених до гемолітичних отрут зростає, оскільки останнім часом збільшилася кількість отруєнь грибами (сморжами і блідою поганкою), а також почастішали випадки укусів гадюками. Загальнохарактерним для цих отрут  є  масивний внутрішньосудинний гемоліз, що супроводжується жовтяницею, гемолітичною анемією, дистрофією печінки.

Окис вуглецю. Отруєння чадним газом має місце настільки часто, що за кількістю поступається хіба що отруєнню алкоголем. Утворюється оксид вуглецю за неповного згоряння органічних речовин, котрі містять вуглець. Найбільш часто люди отруюються чадним газом у холодний період року, коли користуються пічним опаленням або перебувають у зачиненому гаражі за увімкненого автомобіля. Газ не має кольору й запаху, до того ж отруєння настає повільно, ознаки інтоксикації з’являються, коли перетворюється на карбоксигемоглобін.

В отруєної людини дуже швидко наростає м’язова слабкість, і часто вона самостійно не може покинути загазоване приміщення. Шкіра і слизові оболонки стають рожевими. Смерть настає, коли у крові накопичується більш як 60% карбоксигемоглобіну. Бувають випадки блискавичної форми отруєння CO. Така швидка форма спостерігається, коли концентрація окису вуглецю у на­вколишньому повітрі перевищує 1%. Людина, що знаходиться  в приміщенні з високою концентрацією чадного газу в повітрі, миттєво втрачає свідомість (подібно до інсульту), у неї починають­ся судоми й за кілька хвилин настає смерть від зупинки дихання. Коли людина, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, по­трапляє в зону загазованості, дії алкоголю й чадного газу можуть сумуватися.

Низка речовин (бертолетова сіль, нітрогліцерин, анілін, нітро­бензол, нітрит натрію, гідрохінон, динітробензол), потрапляючи у кров, утворюють із гемоглобіном досить стійку сполуку метгемо­глобін, через що кров нездатна транспортувати кисень до тканин організму, унаслідок чого настає гостре кисневе голодування. За перорального введення смертельна доза аніліну становить 10-20 г, нітриту натрію — 1-2 г, гідрохінону — 5-10 г, хлорату калію — 10-15 г. Крім властивості зв’язувати гемоглобін, окремі представ­ники цієї групи ще мають вибірковий вплив на різні системи орга­нізму. Так, отруєння хлоратом калію викликає ураження нирок із розвитком нефриту, що супроводжується уремією, нітрит натрію пригнічує судинно-руховий центр, гідрохінон та анілін уражають дихальний центр головного мозку.

Перші ознаки інтоксикації, як і за отруєння CO, з’являються за концентрації метгемоглобіну 30%, а смерть настає, коли вона сягає 70-80%. У високій концентрації метгемоглобін знижує ре­зистентність еритроцитів і веде до їх гемолізу. Надлишок речовин, що утворюють метгемоглобін, може накопичуватися в печінці й жи­ровій клітковині. Тому, якщо людина після отруєння залишилася живою, через деякий час явища метгемоглобінутворення можуть повторитися внаслідок виходу речовин у кров із депо.

Перша допомога. Потерпілого винести на свіже повітря, забез­печити йому спокій, зігріти, дати вдихнути нашатирний спирт, розтерти тіло, напоїти міцним солодким чаєм.

Крім того, треба давати кисень.

За браку дихання — штучна вентиляція легень, госпіталізація.

Чадний газ легший за повітря, тому, перебуваючи в задимлено­му приміщенні під час пожежі, просуватися треба, зігнувшись до підлоги.

 Пам'ятка, кому слід телефонувати та до кого звертатися за потреби.
Як зазначає Міністерство охорони здоров'я України, у разі виявлення перших симптомів, схожих на симптоми коронавірусу, слід звернутися за допомогою до сімейного лікаря. Якщо у вас немає сімейного лікаря, телефонуйте за номером: 1687 або на "гарячу лінію" Національної служби здоров'я України – 1677. Там скоординують ваші подальші дії. 

Якщо вам необхідна невідкладна допомога, відразу телефонуйте до "швидкої".За правовою допомогою слід звертатись за номером: 0 800 213 103.Крім того, Національна служба здоров'я України опублікувала список "гарячих ліній" по областях, за якими можна звертатися для отримання допомоги. 

VI.УЗАГАЛЬНЕННЯ   Й   СИСТЕМАТИЗАЦІЯ   НАВЧАЛЬНОГО   МАТЕРІАЛУ

1) Визначте черговість надання першої допомоги людині, ураженій електричним струмом:

дати понюхати нашатирний спирт;

визначити стан потерпілого;

усунути контакт з електричним струмом;

зробити штучне дихання;

викликати швидку допомогу;

винести потерпілого на свіже повітря.

2) Розв’яжіть ситуацію

На уроці хімії учень порушив правила техніки безпеки під час практичної роботи. Крапельки лугу потрапили на його шкіру.

Після прання білизни пральним порошком у жінки почервоніли руки і почався свербіж. Ти хочеш надати допомогу.

Твій знайомий розбирав акумулятор і вдарив його молотком. Частинки сірчаної кислоти потрапили на обличчя та руку.

Кожну ситуацію аналізує й обговорює весь клас, розглядаючи різні варіанти відповідей.

3) Назвіть речовини, що використовують у побуті і якими з різних причин можна отруїтися. Заповніть таблицю.

Назва речовини чи харчового продукту         Причини отруєння               Допомога

           

VII. Завдання

Устати в коло й по черзі продовжити фразу: «Я не розгублюсь у небезпечній ситуації, тому що…»

Підготувати проект,  використовуючи програму WriteReader , на тему: «Як повідомити  рятувальників про критичну ситуацію» , «Перша допомога при хімічних опіках»,  «Перша допомога при отруєннях», «Допомога при ДТП». «Вміст автомобільної аптечки»

Або створити інтерактивну вправу на сайті - https://learningapps.org  - за бажанням.                               

 Якщо немає такої можливості – працюємо з підручником і виконуємо завдання на ст.182, 187, 190: усні – усно, письмові – записуємо у зошит.

 Пам'ятка, кому слід телефонувати та до кого звертатися за потреби. 
Як зазначає Міністерство охорони здоров'я України, у разі виявлення перших симптомів, схожих на симптоми коронавірусу, слід звернутися за допомогою до сімейного лікаря. Якщо у вас немає сімейного лікаря, телефонуйте за номером: 1687 або на "гарячу лінію" Національної служби здоров'я України – 1677. Там скоординують ваші подальші дії. 

Якщо вам необхідна невідкладна допомога, відразу телефонуйте до "швидкої".За правовою допомогою слід звертатись за номером: 0 800 213 103.Крім того, Національна служба здоров'я України опублікувала список "гарячих ліній" по областях, за якими можна звертатися для отримання допомоги. 

6 – А / Г |  Дистанційне завдання  під час карантину  30.03 -24.04.2020 р

 Основи здоров’я        Вчитель :  Ийслуу Ніна Вікторівна

Уроки :

6 – Г  - 21.04.2020 р.

6 – А  -  22.04.2020 р.

Тема: Безпека велосипедиста. Основні права й обов’язки велосипедистів.

  Після цього уроку ви дізнаєтеся про:

·         основні права та обов’язки велосипедистів;

·         правила дорожнього руху для велосипедистів;

·         основні вимоги до велосипедів;

·         цікаві факти про створення велосипедів та організацію руху велосипедистів в різних країнах;

·         важливість і необхідність дотримання вимог правил дорожнього руху.

А чи знаєте Ви, що:_____________________________

·         Слово "велосипед" має походження від латинсвких слів "велос" — швидкий і "педас" — нога. В перекладі дослівно "швидконіг". Історія сучасного велосипеда почалася з дерев‘яного самоката, який був зроблений майже 500 років тому видатним італійським художником, вченим, лікарем, механіком Леонардо да Вінчі Він зробив креслення велосипеда,але виготовити сам не зміг, тому що це було дуже складно.

·         Значно пізніше, у XIX столітті, німець Драйз зробив бігову машину, яка була дуже схожою на велосипед, але щоб їхати, потрібно було відштовхуватися ногами від землі.

·         Через деякий час інший винахідник Дальзей придумав педалі 3 їхньою допомогою крутилося переднє дуже велике колесо. Його шпиці миготіли, наче ноги величезного павука. Велосипед так і назвали "павук".

·         Згодом    зробили    дитячий    три­колісний велосипед. Але він був мало схожий на сучасний, оскільки метал був дуже дорогим, колеса виготовляли з дерева. Такий велосипед був дуже великим, вдвічі вищим за сучасний. У   Росії   перший   двоколісний   суцільнометалевий велосипед побудував у 1801 році кріпак Юхим Артамонов, який важив понад 40 кг. Загальна висота велосипеда становила близько 1,5 метра. Сміливий кріпак дістався на своєму пристрої до Москви, подолавши бездоріжжям понад 5 тис. км.

·         Сучасний тип велосипеда склався в основному в 90-і роки XIX ст. В Україні промисловий випуск велосипедів розпочато у 1923 році на Харківському велосипедному заводі.

·         Велосипеди поділяються на дорожні (чоловічі, жіночі), універсальні, спортивно-туристичні (гірські, міські), спортивні, підліткові, дитячі і спеціальні (циркові, вантажні, велоколяски тощо).

ПРАВИЛА РУХУ ВЕЛОСИПЕДИСТІВ

У п'ятому класі ви вже ознайомилися з основними правилами руху для велосипедистів. Ви знаєте, що їздити на велосипеді по вулицях і дорогах можна тоді, коли вам виповнилося 14 років. При цьому треба добре вміти керувати машинбю, відмінно знати правила безпеки руху.

Водій велосипеда повинен мати при собі документ, який підтверджує знання правил дорожнього руху, а на велосипеді ззаду повинен бути номерний знак, якщо в даній місцевості це визначено Кабінетом Міністрів.

Велосипедист, виїжджаючи на дорогу, стає, як і водій авто­мобіля, автобуса, тролейбуса, рівноправним учасником дорож­нього руху. У багатосмуговому потоці машин він займає першу смугу, їде біля тротуару, на відстані не більше одного метра від нього чи краю проїзної частини дороги.

Рухатися можна тільки в один ряд, один за одним. Виїжджати з крайньої правої смуги дозволяється лише для об'їзду чи обгону. При цьому треба попереджати водіїв, які їдуть ззаду, подавати сигнал повороту ліворуч — витягнути ліву руку вбік або праву зігнути у лікті вгору. Закінчивши об'їзд, велоси­педист знову займає місце у правій  крайній смузі.

А як бути, коли треба повернути ліворуч чи зробити роз­ворот, щоб поїхати у зворотньому напрямку? Треба пам'ятати, що лівий поворот чи розворот велосипедисту дозволяється ро­бити, не сходячи з велосипеда тільки на перехрестях і в тому випадку, якщо він повертає з вулиці, де є одна смуга руху в даному напрямку і по ній не ходять трамваї. При цьому слід завжди пропускати зустрічні транспортні засоби.

У всіх інших випадках, для того щоб зробити поворот лі­воруч чи розворот, треба зійти з велосипеда і, тримаючи його за кермо, перейти через дорогу, дотримуючись правил руху для пішоходів.

Особлива увага потрібна при переїзді нерегульованих пе­рехресть.

Велосипедист повинен керуватися попереджувальними зна­ками і правилом: на перехресті рівнозначних доріг завжди про­пускати транспортні засоби, які наближаються справа, незалежно від напрямку його руху.

Якщо на вулиці чи дорозі є велосипедна доріжка, позначена дорожнім знаком «Велосипедна доріжка», то їдуть тільки по ній. На нерегульованому перехресті велосипедної доріжки з доро­гою всі велосипедисти повинні давати дорогу транспортним засобам, які рухаються по дорозі.

Велосипедистам дозволяється: їздити по обочині дороги, не заважаючи при цьому пішоходам; перевозити вантаж за тієї умови, що він не заважатиме керувати машиною і не виступатиме більш ніж на півметра по довжині і ширині за габарити велоси­педа. Якщо цих вимог не дотримуватися, керувати велосипедом буде важко. Крім того, за виступаючий предмет можуть зачепити інші транспортні засоби, а це може призвести до нещасного випадку

ПРО ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ ДО ВЕЛОСИПЕДА

До велосипеда, як до будь-якого транспортного засобу, пред'являють технічні вимоги, які повинні забезпечувати без­пеку руху.

 

Кожен велосипедист, як і будь-який водій, зобов'язаний добре знати будову своєї машини і постійно підтримувати її у хорошому технічному стані.

Виїжджати на вулицю на несправному велосипеді не можна. Перед поїздкою треба переконатися в тому, чи в порядку кермо

гальма і дзвінок. Сидіння треба встановити по своєму зросту: при нижньому положенні педалі нога, яка опирається на неї, повинна бути трохи зігнута в коліні (але не витягнута), інакше буде важко керувати велосипедом. Треба перевірити, як пра­цюють ліхтарі спереду і ззаду. Ззаду повинен бути відбивач світла: адже, можливо, доведеться їхати, коли вже стемніє, а по дорозі рухаються машини, мотоцикли. Треба, щоб водії у темря­ві вчасно помітили велосипедиста.

Учіться самостійно доглядати за велосипедом: самі робіть змащення його вузлів, заміну ламп, кріплення деталей, розби­рання   дзвінка   (сигналу),   а   також   усувайте   інші   несправності.

ПОРАДИ ДЛЯ ВЕЛОСИПЕДИСТІВ

Купуючи велосипед, підбирайте його за своїм зростом. Вело­сипедисту необхідно надійно володіти машиною, тому керування нею повинно бути зручним. На занадто високому велосипеді сидіти незручно, ноги не дістають до педалей і тому ним важко керувати.  Незручно також водити  велосипед,  якщо він  малий. Не катайтеся удвох на одномісному велосипеді. Це заборо­няється правилами дорожнього руху.

Не можна їздити на велосипеді, тримаючись за кермо однією рукою чи взагалі не тримаючись за нього. Ті, хто бажає таким чином показати свою хвацькість, спритність, дуже часто потра­пляють у різні неприємні історії.

Не чіпляйтеся за задній борт вантажного автомобіля, що їде. Адже варто машині загальмувати чи круто повернути, як велосипедист із силою вдариться об кузов. А якщо водій авто­мобіля різко додасть швидкості, то що тоді? У всіх випадках такого горе-велосипедиста чекає сумна доля: він може залиши­тися  калікою  на  все життя,  а  то  й  розбитися  на  смерть.

Завжди з великою обережністю об'їжджайте автомобіль, що стоїть біля тротуару. Водій автомобіля чи пасажир можуть раптово відчинити двері, вдарити вас, і ви ризикуєте втратити рівновагу, впасти

РУХ ВЕЛОСИПЕДИСТІВ ГРУПАМИ

Часто школярі збираються групами для поїздок на велоси­педах, їх Супроводжують старші. При русі у групі кожний вело­сипедист повинен бути особливо дисциплінованим і організо­ваним, інакше можна підвести всіх.

Про маршрут поїздки школярі повинні знати завчасно. Перед виїздом кожному треба ще раз уважно оглянути велосипед, переконатися в тому, що все гаразд.

Бажано, щоб учасники поїздки були одягнені у світлий одяг. Тоді велосипедистів буде добре видно здалеку усім учасникам руху. У групі треба мати аптечку швидкої медичної допомоги.

По дорозі та вулиці велосипедисти їдуть один за одним, вервечкою, на певній відстані один від одного.

На проїзній частині вони займають праву смугу. Далі ніж на один метр від тротуару віддалятися не можна. Якщо є вело­сипедна доріжка, то їхати треба по ній.

По велодоріжці можна рухатися у кілька рядів, наскільки дозволяє її ширина. Але коли назустріч їдуть велосипедисти, то їхати треба в один ряд, дотримуючись правої сторони.

Один із старших, який супроводжує групу школярів, призна­чається керівником. Він їде попереду всіх, уважно стежить за дорогою, рухом по ній. На першій і останній машинах при­кріплюють  червоні  прапорці,   які   добре  видно  здалеку. Якщо на шляху групі велосипедистів зустрічаються регульо­вані перехрестя, то переїжджати їх можна тільки на відповідний сигнал світлофора чи жест регулювальника.

Під'їжджаючи до нерегульованого перехрестя, керівник групи повинен переконатися в тому, що в поперечному напрямку транспортних засобів немає, і тоді, піднявши руку чи прапорець, він пропускає всю колону, потім наздоганяє її і знову займає місце попереду. При переїзді нерегульованого перехрестя усі велосипедисти повинні бути особливо уважні і дисциплі­новані.

Дорога, по якій їдуть велосипедисти, не завжди буває рів­ною — на ній завжди можуть зустрітися перешкоди. Той, хто очолює групу, помітивши це, попереджає того, хто їде за ним, а той подає сигнал наступному, і так по ланцюжку всі будуть-попереджені про небезпеку.

Велосипедисти повинні бути дуже обережними при проїзді пішохідних переходів. Рух групи велосипедистів дозволяється тільки у світлий час доби.

Порада: у поході через кожні дві години руху на велосипедах робити привал для відпочинку і розминки. Місце краще вибирати на галявині, біля джерела, віддалік від дороги. Якщо в колоні є вантаж, то його треба розподілити рівномірно між усіма.

Запитання:

1.                       З   якого  віку  дітям  дозволяється  їздити   на   велосипедах   по  вулицях і дорогах?

2.                        Розкажіть, яких правил повинен дотримуватися велосипедист, рухаючись по вулицях і дорогах?

3.                        Як повинен бути обладнаний велосипед для їзди у вечірній,час*

4.                        Чи може велосипедист робити  поворот наліво,  не сходячи  з  велоси­педа? А направо?

5.                        Який попереджувальний сигнал подає  велосипедист  перед  поворотом, обгоном, об'їздом?

6.                        Покажіть, як велосипедист подає сигнал гальмування?

7.                        Чому небезпечно їздити на несправному велосипеді?

8.                        Чому небезпечно їздити на велосипеді, не тримаючись за кермо?

9.                        Чому не можна чіплятися до автомобіля?

10.                   Як треба підбирати для себе велосипед? Розкажіть про правила руху велосипедистів у групі?

11.                   Які правила треба виконувати при переїзді групою регульованих і нерегульованих перехресть?

12.                   При яких технічних несправностях їзда на велосипеді забороняється?

13.                   Як треба рухатися по велосипедній доріжці?

14.                   Як повинен чинити керівник групи велосипедистів, якщо на шляху зу­стрінеться яка-небудь перешкода?

15.                   Як  слід  чинити  групі  велосипедистів,   якщо  перед  в'їздом   у  селище встановлено знак «Рух на велосипедах заборонено»?

ЗАВДАННЯ

1. Підготувати проект,  використовуючи програму WriteReader , на тему: «Правила для велосипедистів» , «Правила перевезення пасажирів на велосипеді»,  «Правила перевезення вантажів на велосипеді», «Як правильно здійснити маневр».                                  

2. Або створити інтерактивну вправу на сайті - https://learningapps.org  - за бажанням.                                
Якщо немає такої можливості – працюємо з підручником і виконуємо завдання на ст.174, 175, 178, 179: усні – усно, письмові – записуємо у зошит

3. Або пройти тест за посиланням –

Код доступу 595052

Посилання    join.naurok.ua

6 – А / Б / В / Г |  Дистанційне завдання  під час карантину  30.03 -24.04.2020 р

 Основи здоров’я        Вчитель :  Ийслуу Ніна Вікторівна

Уроки :

6 -Б / В  -    13.04.2020 р.

6 – Г  - 14.04.2020 р.

6 – А  -  15.04.2020 р.

Тема уроку:  Безпека руху велосипедиста. Елементи конструкції велосипеда, що впливають на безпеку руху. Одяг для велосипедиста. Засоби безпеки велосипедиста.

Мета:
Навчальна:		Ознайомити учнів з з різновидами велосипедів і їх призначенням, з елементарними правилами безпеки під час їзди на велосипеді та елементами конструкції велосипеда, що впливають на безпеку руху велосипедиста.
Розвиваюча:		Розвивати навички безпечної їзди на велосипеді, спостережливість, уміння орієнтуватися на вулицях міста.
Виховна:		виховувати почуття відповідальності за власне й чуже життя і здоров’я.
Обладнання:	Підручники, ілюстрації, зошити, презентація. Тип уроку:   вивчення нового матеріалу

Інтернет-ресурси:

Правила дорожнього        руху   велосипедистів       -
https://www.youtube.com/watch?v=L7WIYaekclo
Як правильно обирати велосипед -

https://boomerang-boardshop.ua/yak-pravylno-vybraty-velosyped-dlya-dytyny

Хід уроку
І. Організаційний момент.
1.	У класi стало тихенько,    Усi сидять рiвненько,    Вчитель до вас усмiхається,    Наш урок розпочинається.

ІІ. Активізація пізнавальної діяльності учнів. Виконання я вправ: a) «Розтирання вушних раковин і пальців рук» Мета: активізує всі системи організму. Розігріти руки, потираючи їх, помасажувати мочки вух, потім всю вушну раковину. Наприкінці вправи розтерти вуха долонями. б) «Ледачі вісімки» Мета: активізувати структури, що забезпечують запам'ятовування, підвищення стійкості уваги. Намалювати в повітрі в горизонтальній площині цифру вісім по три рази: спочатку однією рукою, потім - другий, потім - відразу обома руками.

Розгадування загадки:

Двоє ніг у швидкого коня, має він одне око і роги.

Я катаюсь на ньому щодня,

хоч і добре натомлюю ноги. (Велосипед.)

ІІІ. Перевірка домашнього  завдання

Відповіді на запитання

Ø  На які групи поділяють промислові підприємства за наслідками аварій?

Ø  Назви ознаки виникнення аварії на підприємстві.

Ø  Що потрібно робити після того, як почуєш сигнал «Увага всім!»?

Ø  Як діяти, якщо сигнал про аварію пролунав під час уроків у школі?

Ø  Як діяти, якщо після сигналу «Увага всім!» рекомендовано залишатися вдома?

Ø  Як діяти, якщо після сигналу «Увага всім!» оголошено евакуацію?

ІV. Повідомлення теми і мети уроку План : 1.  Прочитати цікаві факти  «З історії виникнення велосипеда» 2. Розглянути схеми ст.170, 171  підручника «Оснащення велосипеда»  та «Одяг  для велосипедної прогулянки» 3.  Скласти і записати у зошит поради, що треба робити, щоб стати  вправним велосипедистом. 4. Дослідити правила дорожнього руху велосипедистів, використовуючи  конспект уроку та матеріал за посиланням – https://www.youtube.com/watch?v=L7WIYaekclo 5. Виконати практичну  вправу – «Визначення типорозміру велосипеда»   Завдання: попрацюй із таблицею 9 ст.169 підручника та та визнач, який  розмір велосипеда тобі підходить V. Вивчення нового матеріалу. 1. Цікаві факти  «З історії виникнення велосипеда» Велосипед завжди був і залишається одним із улюблених засобів  пересування, захоплюючим видом спорту і туризму. Він міцно увійшов у побуту  людей, особливо молоді. Але, разом з тим, саме він – винуватець безлічі серйозних  травм. Мабуть, кожному з Вас доводилося бачити, як навздогін автомобілю чи  автобусу мчить велосипедист ( і не завжди підліток, часто й доросла людина), не звертаючи уваги ні на швидкісний рухтранспорту,  ні на ожеледь узимку. Та й підлітки, які демонструють на тротуарі серед  переляканих пішоходів «акробатичні етюди» на велосипедах, не таке вже рідкісне  явище. Можна тільки вітати прагнення молоді навчитися гарно їздити  на цьому екологічному виді транспорту.   Сучасний велосипед – це здоровий спосіб   життя, можливість подорожувати та милуватися краєвидами, безліч цікавих  друзів-велосипедистів і, що для підлітка теж важливо, престиж.  Але, придбавши собі «двоколісного друга», діти одразу ж забувають, що   велосипед – учасник дорожнього руху. Хай не такий швидкісний, як автомобіль, але   все ж – транспортний засіб. Немає сумніву, що водій автомобіля, який не знає або   ігнорує правила дорожнього руху, може накоїти багато лиха на дорозі.   А велосипедист? Права на керування велосипедом не  потрібні, навіщо ж правила вчити? «Я не по дорозі їжджу, а тротуаром» – інколи   чуєш від велосипедистів. І знов, кидаються у бік з тротуару пішоходи, коли   раптом за спиною роздається велосипедний сигнал. Ще гірше, коли група молодих  людей влаштовує тротуаром перегони. Не задумуючись над небезпекою, яку  несе велосипед для інших учасників дорожнього руху, велосипедисти не дуже   дбають і про власну. Кошти на сучасний яскравий велосипед знаходяться,   а на велосипедний шолом, засоби захисту рук та ніг – ні. А падіння з велосипеду   справа майже звичайна і дуже травмонебезпечна. А зараз на декілька хвилин   ми зазирнемо у сиву давнину і дізнаємось звідки приїхав до нас  найпопулярніший транспорт серед школярів.  Іноді трапляється, що пішохід перетворюється на водія. Існує такий вид транспорту,   який близький і дітям і дорослим. Це — велосипед. Запитання. - В кого з вас є велосипед? - А хто вміє їздити на велосипеді? - Що таке велосипед? (двоколісна чи триколісна машина, що рухається силою їздця,  який натискає на педалі.) - А чи знаєте ви хто створив перші велосипеди і які вони були? Давайте  познайомимося з цим детальніше.

З історії виникнення велосипеда. Слово велосипед походить від латинських слів «велокс» - «швидкий» та «педіс» -  «нога». Дослівно це слово перекладається як «швидконіг». Історія сучасного  велосипеда сягає у давнину.                                                                                                                                                              Близько 500 років тому Леонардо да Вінчі зробив креслення велосипеда. Але  виготовити його не зміг. Прототипами велосипедів y XVII – XVIII ст. були  чотириколісні візки – самокати. Конструювали їх винахідники різних країн –  Німеччини, Франції,Росії, Англії. Граф Де Сіврак ( Франція)   Двоколісна машина з дерева. 1791 рік.  Значно пізніше, у ХІХ ст., в Німеччині Драйз  зробив бігову машину, схожу на велосипед. Але щоб їхати на ній, треба було відштовхуватися ногами від землі.                                                                                Найперші велосипеди не мали педалей; для того щоб зупинитися, необхідно було гальмувати ногами. Поступово велосипед удосконалювали й поліпшували.                             Наступним удосконалювачем велосипеда став робочий, мідник  Дальзель. Відштовхуватися ногами від землі незручно, вирішив він і придумав  передачу на вісь переднього колеса. Сідок гойдав руками два важелі. Але руки  виявилися дуже слабкими для такої роботи: “ходити на руках” було дуже незручно.  І тоді Дальзель викинув важелі для рук і замінив їх педалями для ніг. Так у  велосипеда з’явилися педалі .                                                Велосипед Дальзеля У 1819 році перші дерев'яні велосипеди-самокати увійшли в моду. «Машина для бігу» стала улюбленою іграшкою європейської аристократії.  У 1865 році в Європі з’явився залізний велосипед. Його створили  французькі механіки Мішо і Лальман. Правда, колеса їх велосипеда були ще  дерев’яними, обтягнутими товстими залізними шинами. Зате рама була цілком  кована з квадратного залізного бруса. Такий велосипед важив в два рази більше   сучасного. Щоб велосипедиста менше трясло, сідло було закріплено не прямо  до рами, а до зігнутої залізної пластини на зразок ресори. Але це мало   допомагало. Велосипед одержав невтішне прізвисько “кісткотряс”.                                                   Дуже важливе удосконалення вніс англієць Каупер.  Він застосував кулькові підшипники. Хід велосипеда різко полегшився.  У 1884 році з’явилися перші велосипеди з однаковими низькими колесами, довгою  рамою і ланцюговою передачею на задню вісь. І незабаром всі велосипеди  стали випускати за цим типом.                                                                         У 1892 році було зроблено по суті останній важливий винахід, пов’язаний з  велосипедом: французький інженер Моро придумав втулку звільним ходом.  Тепер уже не треба було весь час крутити ногами. Розігнавшись або спускаючись  з гори, велосипедист міг зупинити педалі і відпочити. Їздити на велосипеді  стало ще легше. Згодом зробили дитячий триколісний велосипед. Він був дуже  великий, у два рази вищий за сучасний, а колеса були дерев’яними. З того часу  минуло понад 130 років. Велосипед удосконалювався, розроблялись нові моделі.             З того часу минуло понад 130 років. Велосипед удосконалювався,  розроблялись нові моделі. Зараз у світі існує понад 15 тисяч різних його  моделей. Є велотрактор, за допомогою якого можна виконувати  деякі сільськогосподарські роботи на городі чи в саду. Є всюдиходи, на яких їздять  по землі і плавають по воді. Існує навіть велобатискаф, яким водолаз подорожує  по морському дну.             У Данії створено веломашину, на якій одночасно може їхати аж 35 осіб!  А в Чехії сконструйовано велосипед, що їде вгору по східцях. Існують ще й  спеціальні велосипеди: циркові, триколісні, велоколяски тощо. Цікавою  модифікацією двоколісного велосипеда є тандем (велосипед для двох).             Сьогодні є велосипеди на будь-який смак — дитячі, жіночі, циркові,  дорожні, спортивні. Але правила безпеки однакові для всіх велосипедистів. Ці правила треба твердо знати й виконувати. Адже велосипед — це не просто  іграшка, а реальний транспортний засіб.             26 травня в усьому світі відзначається Міжна­родний день велосипедиста. У цей день навіть той, хто щодня користується автомобілем, пересідає на  двоколісний транспорт. Усі колись мріяли про велосипед, а хто його має — звичайно  ж, любить їздити. Спочатку всі їздять на триколісному, а потім — на двоколісному.                             Велосипед — це найкращий засіб пересування. Водночас, він зовсім беззахисний перед іншими способами пересування.             Якщо машина, зіткнувшись із велосипедом, залишиться неушкодженою,  то велосипеду добре дістанеться. Та й велосипедист отримає травму, добре як не гірше. Про це слід завжди пам’ятати!             Перед тим як сісти на велосипед, потрібно уважно вивчити його, приладнати  його до себе. Велосипед має відповідати вашому зросту, щоб забезпечити  більшу стійкість під час руху. Але велосипед є транспортним засобом руху, і на нього також поширюються правила дорожнього руху. Тож перед тим, як сісти  на велосипед, вивчіть дорожні знаки, що регулюють рух велосипедистів, та  вивчіть правила дорожнього руху. 2. Розглянути схеми ст.170, 171  підручника «Оснащення велосипеда»  та «Одяг  для велосипедної прогулянки» - працюємо з підручником.     3.  Скласти і записати у зошит поради, що треба робити, щоб стати  вправним велосипедистом  - працюємо самостійно, виконуючи завдання у  зошиті за поданим зразком: ПАМЯТКА ЯК СТАТИ ВПРАВНИМ ВЕЛОСИПЕДИСТОМ 4. Правила дорожнього руху велосипедистів           Щоб вправно рухатися велосипедом треба знати правила руху на  велосипеді. Сьогодні у світі випускається величезна кількість велосипедів для  дорослих і дітей. Наявність такої великої кількості велосипедів на дорогах і вулицях  міст набагато ускладнює рух механічних транспортних засобів, навіть при  ідеальному виконанні велосипедистами правил дорожнього руху. Велосипед,  як транспортний засіб, має свої особливості – він дуже маневрений і  недостатньо стійкий,         особливо      при     поворотах.                                                                                             До того ж, швидкість руху велосипедистів значно відрізняється від швидкості  руху мотоциклів, автомобілів, тролейбусів, автобусів. Як не дивись,  велосипед є транспортним засобом, а велосипедист – його водієм, тому йому  необхідно знати правила дорожнього руху так само, як водію автомобіля або  мотоцикла. До водіїв велосипеда пред’являються  вимоги, викладені в тих  пунктах Правил, в яких міститься формулювання “водій транспортного засобу”  без конкретизації виду транспортного засобу (механічний, загального  користування тощо). У правилах дорожнього руху для велосипедистів   виділений спеціальний розділ. Головні правила, які потрібно пам’ятати й виконувати під час їзди на велосипеді: ·        Виїжджаючи з дому, перевірте кермо (чи легко воно повертається) та шини,  роботу ручного й ніжного гальм і дзвінка. ·        Заборонено їздити на проїжджій частині вулиці, тротуарами, а також у місцях, де  можна випадково виїхати на дорогу. ·        Кататися слід у спеціально відведених місцях (спортивний майданчик, стадіон тощо). ·        Не можна кататися тротуарами та доріжками садів, бульварів і парків, щоб не  зачепити пішохода або малюка, який грається. ·        Дітям віком до 14 років категорично забороняється їздити на велосипеді дорогою. ·        Велосипед має бути обладнаний світловідбивачами: спереду — білого кольору, з  боків — оранжевого, ззаду — червоного. Велосипедистові забороняється: v рухатися проїжджою частиною, коли поряд є велосипедна доріжка; рухатися  тротуарами й пішохідними доріжками (крім дітей на дитячих велосипедах під  наглядом дорослих); v під час руху триматися за інший транспортний засіб; v буксирувати велосипед; v їздити, не тримаючись за кермо, та знімати ноги з педалей; v керувати велосипедом з несправним гальмом і звуковим сигналом, а також без   освітлення у темний час доби та в умовах недостатньої видимості. Про технічні вимоги до велосипеда До велосипеда, як до будь-якого транспортного засобу, висувають технічні вимоги,  що мають забезпечувати безпеку руху. Кожен велосипедист, як і будь-який водій, зобов’язаний добре знати обладнання  своєї машини й постійно підтримувати свій велосипед у гарному технічному  стані. Ø  Виїжджати на вулицю на несправному велосипеді не можна. Ø  Перед поїздкою слід переконатися в тому, що у велосипеда в порядку кермо,  гальмо і дзвінок. Ø  Сидіння потрібно встановити відповідно до свого зросту: у нижчому положенні  педалі нога, що спирається на неї, має бути трохи зігнута в коліні (але не витягнута),  інакше буде важко керувати велосипедом. Ø  Слід перевірити, як працюють ліхтарі спереду і ззаду. Ø  Ззаду має бути відбивач світла, адже, можливо, доведеться їхати в сутінках, а  дорогою рухаються машини й мотоцикли. Ø  Потрібно, щоб їх водії вчасно помітили в темряві велосипедиста. Ø  Учіться самостійно доглядати за велосипедом: самі змащуйте його вузли, заміняйте лампи, кріпіть деталі, розбирайте дзвінок (сигнал), а також усувайте інші несправності. Правила дорожнього руху велосипедистів - https://www.youtube.com/watch?v=L7WIYaekclo Кілька порад            Купуючи велосипед, підбирайте його за своїм зростом. Велосипедист повинен бути впевнений у машині, тому керування велосипедом має  бути зручним.  На занадто високому велосипеді сидіти незручно: ноги не дістають  до педалей. Керувати таким велосипедом важко. Незручно також водити велосипед, якщо він замалий. Не катайтеся вдвох на одномісному велосипеді. Це забороняється правилами руху. Коли на велосипеді їдуть дві людини, то керувати ним дуже складно й легко  можна потрапити під машину або впасти. Не можна їздити на велосипеді, тримаючись за кермо однією рукою або взагалі  не тримаючись за нього. Ті, хто бажає в такий спосіб показати своє молодецтво  та спритність, дуже часто потрапляють у різні неприємні історії. Не чіпляйтеся за задній борт вантажного автомобіля, який їде, адже якщо   машина загальмує або круто поверне, велосипедист із силою вдариться об кузов.   А якщо водій автомобіля різко додасть швидкості, що тоді? У всіх випадках на такого горе-велосипедиста очікує сумна доля: він може залиши- тися калікою на все життя, а то й розбитися на смерть. Завжди дуже обережно об’їжджайте автомобіль, який стоїть біля тротуару. Водій автомобіля або пасажир можуть раптово відчинити двері, ударити вас,   і ви ризикуєте заточитися, упасти.

5. Практична  вправ – «Визначення типорозміру велосипеда»  Завдання: попрацюй із таблицею 9 ст.169 підручника та та визнач, який  розмір велосипеда тобі підходить. Запиши необхідні дані у зошит. Як підібрати велосипед за ростом дитини Тепер поговоримо про те, як правильно підібрати велосипед за ростом  дитини. Велосипеди розрізняють за діаметром коліс (зазвичай вимірюються в дюймах): 12 дюймів: найменший велосипед має розмір коліс 12 дюймів, що відповідає віку  дитини від 1 до 3 років при рості до 98 см. 14 дюймів: такий велосипед підійде дитині 3-5 років ростом до 110 см. 16 дюймів: при такому діаметрі коліс велосипед відповідатиме росту до 116 см  дитини, це, приблизно, від 4 до 6 років. 18 дюймів: зустрічається рідко. Він призначений для дітей до 7 років ростом до 122 см. 20 дюймів: для дітей, які у віці 6-8 років вже дотягнулись до 120-130 см. Додаткову  пару коліс на текі велосипеди вже не ставлять. 24 дюйми: вважається підлітковим типом і підходить для дітей ростом  130-150см. Найчастіше такі моделі є зменшеною копією дорослих велосипедів,  мають повноцінну багатошвидкісну трансмісію і навіть амортизаційну вилку. 26 дюймів: цей велосипед підійде школярам старшого віку (від 14 років і старшим). CUBE KID 160 girl 16″ Моменти, які варто врахувати при купівлі дитячого велосипеда:              Для першого велосипеда оптимальним буде тверде і широке сидіння, що  нагадує стільчик.  Дитина повинна триматися за кермо витягнутими руками. Трьохколісник з пластмасовими колесами безпечніший, але пластик на асфальті  швидко стирається.              Велосипед повинен бути легким, оскільки носять його не лише батьки,  знаєте  Варто вибрати велосипед з алюмінієвою рамою, адже він значно легший,  ніж аналогічний зі сталевого сплаву.  Велосипед з великими гумовими колесами   розвиває велику швидкість. Дитина може не впоратися з керуванням.              Важливо підібрати велосипед, який відповідає актуальному росту дитини, а  не «на виріст». Необхідно пам’ятати, що саме в дитинстві формується постава  та зміцнюється скелет, тому велосипед на виріст — це економія, яка може  обернутися проблемами зі здоров’ям. В будь-якому випадку велосипед може  «рости» разом з дитиною завдяки регулюванню сідла і керма. Захист Навчіть вашу дитину правильно падати. Розгляньте різні ситуації, щоб без  руху велосипеда показати дитині, як потрібно правильно групуватися при падінні.  Є сенс придбати захисний шолом, рукавиці, наколінники і налокітники для  запобігання серйозних травм, особливо, якщо ви вже не контролюєте навчання особисто.

VІ. Закріплення нових знань і вмінь.
.1 2. 3. 4. 5.	Відповіді на запитання. ü  Яку машину називають велосипедом? ü  Які види велосипедів ви знаєте? ü  З якого віку дозволяється їздити на велосипеді по проїжджій частині? ü  Де зараз вам дозволяється їздити на велосипеді? ü  Якими сигналами можуть користуватися велосипедисти? ü  Які деталі велосипеда обов’язковтреба перевіряти перед поїздкою? Виберіть правильні відповіді. — Чи потрібні права (спеціальна картка) на водіння велосипеда? а) Так; б) ні. — Перевірка справності велосипеда включає: а) гальмо; б) фари; в) кермо; г) миття велосипеда. — Їздити на велосипеді по проїжджій частині можна з: а) 18 років; б) 10 років; в) 14 років; г) 16 років. — Небезпечно кататися на велосипеді проїжджою частиною: а) не тримаючись за кермо; б) особам від 14-річногвіку; в) з несправним гальмом; г) знявши ноги з педалей. Поясніть прислів’я. ·        Їдь тихо — облишиш лихо. ·        Найкращий маршрут той, який найнебезпечніший.

VІІІ. Підсумок уроку.

- Яку тему вивчали? - Чим збагатили свої знання? X. Завдання

1.Підготувати проект на тему: «Як можна запобігти крадіжкам велосипедів»    

«Якби знав, де впаду»,

використовуючи програму WriteReader  ( за бажанням )

або

2. Пройти тренувальний узагальнюючий   тест у конспекті уроку ( усно)

**********************************************



Дистанційне завдання  під час карантину  30.03 -24.04.2020 р

 Основи здоров’я        Вчитель :  Ийслуу Ніна Вікторівна

Уроки :

6-А  -  08.04.2020

6-Б  –  06.04.2020р.

6-В  -  06.04.2020 р.

6-Г  -  07.04.2020 р.

Тема: Підприємства у твоєму населеному пункті

Мета: Ознайомити учнів з видами небезпечних промислових об’єктів і правилами проживання поблизу промислових підприємств. Розвивати вміння правильно діяти під час техногенної аварії.

Обладнання: Підручник для 6го  кл.  загальноосв.  навч.  закл.  /  І.  Д.  Бех,  Т.  В.  Воронцова, В.  С.  Пономаренко,  С.  В.  Страшко.  —  К.:  Видавництво «Алатон»,  2014.  —  200  с., наочність.

Тип уроку: комбінований

Очікувані результати:

Після цього уроку учні зможуть:

• розрізняти чотири групи промислових об’єктів за наслідками аварій;
• назвати ознаки того, що на підприємстві сталася аварія;
• обрати відповідні алгоритми дій у разі сигналу цивільної оборони;
• продемонструвати вміння захищати органи дихання, виготовляти і вдягати саморобний костюм хімічного захисту.

Інтернет – ресурси:

https://pidruchnyk.com.ua/192-osnovi-zdorovya-beh-voroncova-ponomarenko-strashko-6-klas.html - електронна версія підручника

комікс «Техногенне середовище та його альтернатива»  - https://drive.google.com/drive/u/0/folders/1mwcNa3VudLBVCUZi6y_uVap57m4rN8yw

Терміни:  аварія, катастрофа, евакуація

ХІД УРОКУ

І.  Організаційний момент

Повідомлення теми та мети уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань

Пригадай

·          Які засоби пожежогасіння є у вашому будинку? Де їх зберігають?

·          Чи вміють члени вашої сім'ї ними користуватися?

·          Що потрібно. робити, щоб запобігти пожежі?

ІІІ.  Мотивація навчальної діяльності

Установка на позитивний настрій

Визначення психоемоційного стану учнів (за ілюстративним матеріалом)

Методика «Кольоропис»

Кожний колір — умовний знак емоційного стану (настрою) учня:

·           червоний — радісний, захоплений;

·           оранжевий — радісний, теплий;

·           жовтий --- світлий, приємний;

·           зелений -- спокійний, ,урівноважений;

·           синій — незадовільний, сумний;

·           фіолетовий — тривожний, напружений;

·           чорний — повний занепад і зневіра;

·           білий — невизначений, складно відповісти.

Учні піднімають смужку того кольору, який відповідає їхньому настрою.

НАМАЛЮЙТЕ СВІЙ НАСТРІЙ!!!!!!!!!!!!

Промислові підприємства є в багатьох населених пунктах. В одних — невеликі заводи, в інших — промислові гіганти. Деякі з них цілком безпечні для довкілля. Інші (і це не обов’язково гіганти) можуть бути небезпечним.

Тепер на підприємствах намагаються впроваджувати екологічно безпечні технології, але, на жаль, навіть найсучасніші виробництва не гарантують абсолютної безпеки. Аварія на промисловому об’єкті подія надзвичайна і дуже небезпечна. За наслідками аварій  промислові об’єкти поділяють на чотири групи (мал. 65).

Мозковий штурм

-Які асоціації викликає у вас, поняття «аварія»?

ІV. Вивчення нового матеріалу

Інформаційне повідомлення

Аварія - це несподіваний вихід із ладу виробничого обладнання або транспортних засобів без людських жертв.

Катастрофа — це аварія, що призвела до значних людських жертв.

Аварії можуть виникати через недотримання людьми правил безпеки, а також через недостатню надійність техніки.

Наприклад, унаслідок порушення правил користування газом може статися вибух у житловому секторі. Через необережність мешканців у житлових будинках — витікання газу із труб; протяги на кухні, википання води та інше можуть призвести до вибуху газу.

Аварія може статися на транспорті внаслідок порушення Правил дорожнього руху, перевищення швидкості, перебування за кермом у стані алкогольного сп'яніння, несправності транспортного засобу.

Аварія може бути й на залізничному транспорті. За рік в Україні внаслідок аварій на залізничних дорогах гине в середньому 20-311 осіб.

Через технічні несправності може статись аварія чи інша над звичайна ситуація в автобусі, тролейбусі, трамваї. Аварія літака може трапитися під час зльоту чи посадки. Можуть бути аварії й на водному транспорті.

Сучасні заводи і фабрики нагромаджують багато складного оснащення. На них часто використовують отруйні речовини. На невеликій території зосереджують велику кількість енергетичних потужностей: 3а таких умов вірогідність пошкодження механізму (агрегату, пульта управління машини), а також неправильних дій робітника чи інженера підвищується.

Нагромадження, наприклад, парів лакофарбових речовин може спричинити вибух. Унаслідок вибуху руйнується завод, гинуть люди, пошкоджуються будівлі, що знаходяться поряд: Виникає пожежа, яку важко погасити впродовж кількох днів.

 Вибухи й пожежі виникають там, де збирається виробничий пил, що разом із повітрям утворює вибухонебезпечні суміші. У разі порушення техніки безпеки вибухи можуть статися на деревообробних, борошномельних, ткацьких, харчових підприємствах.

Пожежі можуть виникнути черёз пошкодження електропроводки, порушення режиму роботи і зберігання опалювальних систем, посудин із легкозаймистими рідинами, на газонасосних станціях. Велика небезпека пожеж полягає не лише в знищенні. будівель і майна, але й у виділенні токсичних продуктів, найчастіше димів. Особливо небезпечним є горіння полістеролу, поліетилену, інших пластмас.

Ознаки аварій:

·         незвичне «на смак» повітря (наприклад, під час дихання дер в горлі);

·         пожежа (вибух);

·         пожвавлені дії на об’єкті.

Наслідки аварій:

·         людські жертви;

·         порушення виробничих циклів;

·         вихід із ладу техніки;

·         зараження навколишнього середовища (хімічне, радіаційне біологічне).

Проблемні питання:

1.Як дізнатися про аварію на підприємстві?

2.Як діяти під час аварії на підприємстві?

 (підручник, с. 164)

Евакуація — це організований вихід (або вивіз) населення з місць і районів аварії, катастрофи в заміську зону для проживання до особливого розпорядження.

Під час евакуації учнів вивозить чи виводить один із батьків чи опікунів. У разі тимчасової евакуації (коли потрібно залишити приміщення, місцевість на короткий час, необхідний для ліквідації наслідків) вони можуть евакуюватися у складі всієї школи.

3верніть увагу на те, що необхідно взяти з собою у разі евакуації в заміську зону:

-          найпростіший засіб індивідуального захисту (3І3);

-          найнеобхідніші одяг та взуття (залежно від пори року), обов'язково — головний убір;

-          перев'язувальний матеріал та мінімально обладнану особисту аптечку;

-          тридобовий запас їжі, яка не псується і не потребує приготування (сухарі, печиво, консерви тощо);

-          питну чисту воду (несолодку) в зручній легкій посудині;

-          складаний ніж, необхідний особистий посуд, ліхтарик;

-          невеликий рушник, мило, зубну щітку;

-          бажано мати шматок поліетилену для захисту від несприятливої погоди.

Після сигналу про початок евакуації учні колонами рушають до місця евакуації.

Речі необхідно покласти в рюкзак (у крайньому разі в сумку чи валізу) з прикріпленою картонною позначкою. На ній треба вказати своє прізвище, ім’я та по батькові, адресу, школу, клас та кінцевий пункт евакуації. Обов'язково треба тати при собі документи та гроші.

Прокоментуйте ситуацію.

Пролунала сирена. Місцеві канали радіо повідомили, що сталася аварія на хімічному заводі. Місцем збору для евакуації призначили майданчик біля школи.

Уявіть, що хтось із вас опинився в такій ситуації, коли поряд немає батьків. За допомогою мал. 66 підготуйтеся та продемонструйте, як треба діяти:

 1: ти почув сирену, коли гуляв у лісі;

 2: ти був удома, почув сирену і дізнався, що призначили місце збору для евакуації;

3: ти був удома, почув сирену, але не почув оголошень про евакуацію.

Складіть усно  коротке повідомлення на одне із трьох завдань

Практичне завдання:

Виготовлення ватно­марлевої пов’язки .

Якщо немає протигаза чи респіратора, можна зробити ватно-марлеву пов’язку (мал. 67).

Варіант 1. Шматок вати загорни у широкий бинт. Довжина пов’язки 20 см. Проший, відступивши 2 см від країв. Затягни в отвори зав’язки зі згорнутих бинтів завдовжки 50 см (мал. 67, а).

Варіант 2. Шматок вати загорни в широку марлю. Краї розріж навпіл (мал. 67, б).
https://vchasnoua.com/donbass/64436-yak-zrobiti-masku-ta-antiseptik-dlya-ruk-u-domashnikh-umovakh?fbclid=IwAR221QHYp_IR-i3avFLsJ2AfY6uFImVKsAyA-oesG4fRejGPdnzG7pcqrlM - як можна виготовити ватно-марлеву пов'язку у домашніх умовах 

 

V.  Закріплення знань учнів

Завдання

1. На які групи поділяють промислові підприємства за наслідками аварій?

2. Назви ознаки виникнення аварії на підприємстві.

3. Що потрібно робити після того, як почуєш сигнал «Увага всім!»?

4. Як діяти, якщо сигнал про аварію пролунав під час уроків у школі?

5. Як діяти, якщо після сигналу «Увага всім!» рекомендовано залишатися вдома?

6. Як діяти, якщо після сигналу «Увага всім!» оголошено евакуацію?

VІ. Домашнє завдання:

1. Опрацювати § 29

2  Підготувати проект на тему:

«Промислові підприємства Дніпровського району м.Києва та небезпека, яку вони можуть нести»

Виконати проект  у формі: малюнку-схеми об’єктів мікрорайону, в якому ти мешкаєш. або текстового повідомлення про об’єкти, або коміксу «Техногенне середовище та його альтернатива»-за        зразком: - https://drive.google.com/drive/u/0/folders/1mwcNa3VudLBVCUZi6y_uVap57m4rN8yw  ,

або     проекту, створеного  у  програмі  WriteReader.

Інформація для тих, хто бажає навчитись працювати з програмою WriteReader

1 крок – встановити програму

2 крок – зайти за посиланням –

https://app.writereader.com/library/book/c3484a93-cbad-47e3-9e74-f07adc76d6b9

3 крок – в меню  знайти свій клас

4 крок – ввести логін – своє прізвище українською мовою

5 крок – ввести код классу

Коди класів:

6-А - s3wk

6-Б - oazm

6-В  - kv3r

6-Г - 2aem

6 крок – підписати ваш проект

7 крок – під час роботи можна: використовувати ілюстрації сайту, взяті з  інтернету,  або ті, які є на вашому робочому столі; вводити текст, додавати  голосові повідомлення. Маючи елементарні знання з англійської мови розібратися у програмі не складно.

Роботу відправити на електронну пошту    Ljwz1991@ukr.net    до 14.04 2020 р.

Дистанційне завдання  під час карантину  30.03 -03.04.2020 р

Основи здоров’я  6 – А / Б  -  01.04.2020 р.

6 - В  -  30.03.2020 р.

6 -  Г  - 31.03.2020 р.

Тема: Як поводитися під час пожежі

Мета уроку: поглибити знання учнів про правила пожежної безпеки; розглянути умови виникнення пожеж; сформувати вміння і навички дотримання правил пожежної безпеки; сформувати вміння невідкладних дій під час пожежі; навчити учнів запобігати пожежі й за потреби викликати пожежну машину; навчити учнів надавати першу допомогу потерпілому під час пожежі; скласти алгоритм поводження під час пожежі.

Обладнання: Підручник  для  6-го  кл.  загальноосв.  навч.  закл.  /  І.  Д.  Бех,  Т.  В.  Воронцова, В.  С.  Пономаренко,  С.  В.  Страшко.  —  К.:  Видавництво «Алатон»,  —  200  с., наочність.

Інтернет-ресурси рекомендовані для вивчення теми:

https://pidruchnyk.com.ua/192-osnovi-zdorovya-beh-voroncova-ponomarenko-strashko-6-klas.html  - підручник

https://www.youtube.com/watch?v=2w7rMYtwub0 – відео «Як врятуватись від пожежі»

https://www.youtube.com/watch?v=Rk9wcSmaHzM –  пожежа у громадських місцях

Додатково про дії під час пожежі можете ознайомитись  за посиланням -

https://old.kyivcity.gov.ua/content/pamyatka-shchodo-diy-u-razi-vynyknennya-pozhezhi.html   -  КИЇВСЬКА МІСЬКА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ. ОФІЦІЙНИЙ ІНТЕРНЕТ-ПОРТАЛ

http://ks-rda.gov.ua/news/5188/    ,    https://podskazok.net/osnovy-bezopasnosti-zhiznedeyatelnosti/diyi-u-razi-vynyknennya-pozhezhi.html    - порядок дій ( для допитливих)

https://www.bbc.com/ukrainian/features-43555957 пожежа в ТРЦ

http://zakinppo.org.ua/bezpeka-zhitt-dijalnosti/3809-dii-pid-chas-pozhezhi-koli-vihodu-nema - дії, коли виходу немає

https://www.youtube.com/watch?v=zdHRXiRyzqs  -  гарне пізнавальне відео  школи № 190 Деснянського району м.Києва

Додаткові джерела для опрацювання теми ( за бажанням):

http://www.myshared.ru/slide/1282370 - презентація - пожежний реманент

https://maximum.fm/novini_t2

https://maximum.fm/shcho-robiti-pri-pozhezhi-pravila-povedinki-dlya-poryatunku-zhittya_n138556

https://www.youtube.com/watch?v=QqQbuvJKb2g  - сніданок пожежа

https://www.youtube.com/watch?v=Xl40si6vhrE

Тип уроку: засвоєння нових знань

Терміни: пожежа, пожежна небезпека, небезпечні фактори пожежі

Очікувані результати:

Після цього уроку учні:
– зможуть пояснити значення вивчених термінів;

-навчаться, як захищати органи дихання та правильно діяти у випадку пожежі в різних ситуаціях, надавати елементарну допомогу постраждалому;

 – відпрацюють  навики роботи з програмою WriteReader .

ХІД УРОКУ

І.  Організаційний момент

Повідомлення теми та мети уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань

Завдання

1. Які основні причини виникнення пожежі в оселі?

2. Назви стадії пожежі.

3. У яких ситуаціях вогонь може бути особливо небезпечним?

4. Назви підручні засоби, які можна використовувати для пожежогасіння.

5. Чим відрізняються легкозаймисті речовини від важкозаймистих, негорючих?

6. Які правила пожежної безпеки знаєш? Чому їх слід дотримуватися?

- Згадайте, що таке пожежа.

 (Пожежа - це неконтрольоване горіння поза спеціальним вогнищем, що розповсюджується у часі і просторі.)

      - Що може спричинити пожежу?

Гра

Перед вами предмети або речовини: папір, цвях, вата, пісок, гілка, вода, газ, бензин, глина, шина, петарда, електрична гірлянда.

·        Що може викликати вогонь і горіти?

·        Що може згасити вогонь?

ІІІ.  Мотивація навчальної діяльності:

Людина навчилася використовувати вогонь дуже давно. І в залежності від того, як їй це вдається, він може бути різним:

1 – «Вогонь – друг» ;

2 – «Вогонь – символ»;

3 – «Вогонь – ворог»;

4 – «Боротьба з вогнем, боротьба за життя»

ДРУГ

Оволодіння цією найпотужнішою стихійною силою природи дало людині можливість забезпечити себе світлом і теплом. Вогонь допоміг їй розселитися по Землі, подолати несприятливі для життя кліматичні умови, що панували в окремих областях земної кулі. Завдяки вогню все більше зменшувалася залежність людини від природи. Без вогню неможливе життя на Землі. Воно потрібне всюди: у будинках і в школах, на заводах і фабриках, на фермах і в сільськогосподарському виробництві. Вогонь плавить руду, допомагаючи людині одержати метал (демонструється фотографія доменної печі). Робота двигунів внутрішнього згоряння, польоти реактивних лайнерів і космічних кораблів стали можливі завдяки освоєнню і вмілому застосуванню потужної сили вогню.

СИМВОЛ

З оголеними головами люди дивляться на Вічний вогонь біля пам’ятників героям, що беззавітно боролися за Батьківщину (демонстрація зображення Вічного вогню). Вогонь, запалений від променів Сонця в далекій Олімпії, несуть у смолоскиповій естафеті бігуни, велосипедисти, веслярі, гімнасти, віддаючи дань шляхетним традиціям Античного світу.

ВОРОГ

Вогонь – ворог… Він залишив свої сліди в історії всіх епох і народів. Тисячі міст і сіл зникли в гігантських язиках полум’я. Безцінні твори, створені розумом і талановитими руками попередніх поколінь, перетворилися на порох. Вогонь згубив мільйони людських життів. За своїми трагічними наслідками пожежі не поступалися епідеміям, посухам та іншим лихам. Вогонь – супутник війн. Його використовували тирани для досягнення своїх честолюбних цілей, інквізитори, які відправляли на багаття єретиків, хрестоносці, що поневолили народи.

БОРОТЬБА З ВОГНЕМ  -  БОРОТЬБА ЗА ЖИТТЯ

Вогонь – друг, вогонь – ворог… Якою гранню він обернеться, залежить від людини. Коли до великого Ейнштейна якось звернулися з питанням, чи небезпечна атомна енергія для людства, він відповів: «Не більше, ніж коробка сірників, справа лише в тому, у чиїх руках вона перебуватиме!»

Вогонь – ворог, якщо до нього ставитися недбало. Пожежа може виникнути всюди, де вогонь знайде хоча б найменшу лазівку. Це й не вимкнені вчасно електрична праска або чайник, недбало кинутий недопалок, непогашений сірник, непогашене багаття, дефект електропроводки, несправність печі або димоходу, порушення правил зварювальних робіт тощо.

Перегляд відео за посиланням    -    https://www.youtube.com/watch?v=2w7rMYtwub0

Обговорення проблемного питання
·        Як народилося прислів’я: «Немає диму без вогню»?(причина – вогонь, наслідок – дим, не буде диму, поки не буде вогню)

Якщо з’явився вогонь і дим, це може бути пожежа. Пожежа – небезпечний ворог. Він завжди виникає раптово. Під час пожежі вогонь поширюється дуже швидко, і ми не можемо контролювати його. При цьому ушкоджуються значні частини будинків, багато людей можуть отримати опіки. Крім того, під час пожежі утворюється велика кількість диму, що може спричинити отруєння чадним газом. Боротися з пожежами завжди дуже складно. Необхідні зусилля кількох пожежних команд, машин. Тому і говорять, що пожежі легше запобігти, ніж загасити. Тим більше, що не допустити пожежі здатна навіть маленька дитина.

ІV. Вивчення нового матеріалу

План:

1.Пригадаємо ще раз  основні причини пожеж.

 2. Пожежна небезпека.

3.Які існують правила виклику пожежної команди?

4. Як вижити при пожежі

5. Як діяти в різних ситуаціях при виникненні пожежі

6. Дії під час пожежі в транспорті

7. Правила, які можуть врятувати під час пожежі

8. Що робити при пожежі: правила для дітей

9.Пожежа в ТРЦ

10. Дії під час пожежі, коли виходу нема

11. Допомога постраждалому

*******************************************************************************

1.Пригадаємо ще раз  основні причини пожеж.

1.Несправність або неправильна експлуатація електричних приладів, газових приладів.

2.Вмикання в одну розетку кількох побутових приладів великої потужності.

3.Розігрівання фарб, лаків на відкритому вогні.

4.Сушіння речей над газовою плитою.

5.Користування саморобними електрогірляндами для ялинки, запалювання бенгальських вогнів поблизу хвої.

6.Використання легкозаймистих маскарадних костюмів з паперу, марлі, вати.

7.Несправна або залишена без догляду побутова електротехніка.

8.Необережне поводження з вогнем(паління у ліжку, відкритий вогонь).

9.Ігри дітей із сірниками, запальничками, вогнем.

10.Удари блискавки.

11.Несправність електропроводки.

12.Захаращення горищ, підсобних приміщень, сходових майданчиків, підвалів.

13.Зберігання на балконах, у гаражах пально-мастильних матеріалів і легкозаймистих речовин.

14.Розпилення різних речовин, балончиків поблизу відкритого вогню (лаки, фарби, дезодоранти тощо).

15.Викидання з вікон недопалків.

16.Неправильне використання піротехніки.

2. Пожежна небезпека.

Обговорення проблемного питання:

Як ви розумієте вислів «пожежна небезпека»?

Пожежна небезпека – це можливість виникнення або розвитку пожежі в будь-якій речовині, процесі, стані(запис у зошит).

Чим пожежі небезпечні для людей?

Коли людина перебуває в зоні пожежі, то може потрапити під вплив небезпечних факторів(учень заповнює схему на дошці з допомогою учнів та вчителя).

Небезпечні фактори пожежі: токсичні продукти згоряння, вогонь, дим, нестача кисню для дихання, вибухи і витікання небезпечних речовин,  руйнування будівельних конструкцій, паніка, загибель людей

Коментарі  :

1.Токсичні продукти згоряння. Квартири і офіси оздоблюються значною кількістю синтетичних матеріалів, внаслідок горіння яких утворюється найсильніша отрута – синильна  кислота, чадний газ, сірчаний газ, вдихання яких смертельне.

2.Вогонь – це надзвичайно небезпечний фактор пожежі. Під час пожежі температура полум’я може досягати 1200-1400̊ С. У людей, які перебувають у зоні теплового випромінювання полум’я, можуть виникнути опіки і сильні больові відчуття.

3.Дим. Це велика кількість найдрібніших часточок незгорілих речовин, які перебувають у повітрі. Він спричиняє швидке подразнення органів дихання і слизових оболонок. Крім того, у задимлених приміщеннях видимість становить 2-2,5м.

4.Нестача кисню зумовлена тим, що в процесі горіння в приміщенні вміст кисню знижується до 14% (за норми 21%). При цьому погіршується координація рухів, з’являється слабкість, запаморочення, загальмовується свідомість.

5.Вибухи, витікання небезпечних речовин можуть статися в результаті розгерметизації ємкостей і трубопроводів з небезпечними рідинами і газами або їх нагрівання під час пожежі.

6.Руйнування будівельних конструкцій відбувається внаслідок втрати їх міцності під впливом температури і вибухів.

7.Паніка. При цьому люди втрачають розважливість, їхні дії стають неконтрольованими. Паніка – дуже небезпечне явище, здатне призвести до загибелі людей.

3. Які існують правила виклику пожежної команди?

На завдання дається три хвилини, після чого кожна група відповідає на поставлені перед нею запитання. Вислухавши відповіді учнів, учитель доповнює сказане дітьми. Як викликати пожежну машину? Які існують правила виклику пожежної команди? Для правильного гасіння пожеж необхідно, щоб хтось повідомив про пожежу, і пожежна машина якнайшвидше дісталася місця пожежі. Для цього потрібно знати, що говорити черговому пожежної частини, який приймає виклик.

1.Зателефонувати за номером 101.

2.Викликаючи пожежних, необхідно чітко відповідати на питання диспетчера. Повідомити: повну адресу, номер свого телефону, прізвище, ім’я, по батькові, скільки поверхів у будинку, на якому поверсі ваша квартира, як під’їхати до будинку та інше.

3.Не потрібно дивуватися безлічі питань: пожежна команда вже виїжджає, диспетчер з’ясовує докладний стан, і трохи пізніше по рації передасть ці відомості пожежній команді, яка перебуває вже в дорозі до вашого будинку.

Отже, ми навчилися розрізняти небезпечні фактори пожежі і викликати пожежну команду. Крім цих простих правил існують ще правила протипожежної безпеки, що зменшують шкоду, якої завдає пожежа. Усі місця, де збирається велика кількість людей, мають бути обладнані:

·        Пожежною сигналізацією, щоб швидше повідомити про пожежу;

·        Вогнегасниками, піском, водою, іншими підручними засобами пожежогасіння;

·        Запасними виходами з позначенням шляху до них(шлях евакуації), щоб людям легше було залишити будинок.

Всі люди повинні знати, як поводитися під час пожежі.

4. Як вижити при пожежі

Головне правило при пожежі - не панікуйте !!!

. Прості правила поведінки в публічних місцях допоможуть вам вижити, якщо ви опинитеся в небезпечній ситуації.

  Перегляньте відео за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=Rk9wcSmaHzM

Від пожежі ніхто не застрахований. Вивчіть цю інструкцію, щоб не панікувати у надзвичайній ситуації і врятувати себе та інших.

Запам’ятайте - реагуємо швидко !!!

 5. Як діяти в різних ситуаціях при виникненні пожежі

Якщо на вас загорівся верхній одяг - ні в якому разі не можна намагатися загасити його стоячи або бігти. Горизонтальне положення тіла тільки сприяє поширенню вогню, а біг дозволить полум'я розгорітися ще більше. Слід зняти і скинути палаючі предмети на землю або кататися по поверхні підлоги, збиваючи вогонь.

 Якщо побачите загоряння – спробуйте погасити його вогнегасником або іншими підручними засобами. Накрийте товстою ковдрою, засипте піском, залийте водою. Але ніколи не гасіть водою палаючу проводку і прилади, підключені до електромережі. Це надзвичайно небезпечно.

Якщо пожежа виникла в квартирі або житловому будинку, то необхідно пам'ятати, що меблі та оздоблювальні матеріали можуть виділяти дуже токсичний дим. Захиститися від нього не можна, навіть якщо дихати через мокру тканину - слід негайно покинути охоплене вогнем приміщення. Вогонь може поширюватися дуже швидко - у людини в розпорядженні залишаються лічені хвилини. У разі, якщо ви вирішили боротися з вогнем самостійно - весь час тримайте в фокусі уваги евакуаційні шляхи з квартири або будинку. Використовуйте вогнегасники, пісок, воду, покривала та інші підручні засоби, щоб виконувати всі запобіжні заходи.

Якщо на кухні несподівано спалахнуло масло в сковороді або посуді - ні в якому разі не намагайтеся залити його водою, так як хімічний процес скипання може привести до розбризкування і виникнення відразу декількох вогнищ горіння. Посуд слід закрити кришкою, відразу ж загасити вогонь на плиті.

При виникненні характерного запаху горілої ізоляції відразу відключайте автоматом електропостачання будинку або квартири. Не гасіть електроприлади водою! Постарайтеся накрити їх щільним покривалом, притиснувши краю до поверхні - це запобіжить надходження кисню до полум'я. Використовуйте підручні порошкоподібні суміші для гасіння - сіль і соду, пральний порошок, землю або пісок з квіткового горщика та інші.

Якщо ліквідувати пожежу самостійно не вийшло - візьміть документи та гроші, повідомте всіх людей про небезпеку, що виникла, вийдіть з будівлі, зустрічайте пожежні розрахунки і покажіть їм місце виникнення вогнища загоряння. Постарайтеся вивести з будівлі всіх людей або хоча б попередити їх про пожежу. Нізащо не ризикуйте собою через цінні речі та інше майно.

Не біжіть навмання. Перед тим, як відчинити зачинені двері в будівлі, що горить, помацайте її зворотною стороною долоні. Якщо відчуєте рукою тепло, не відчиняйте двері – за ними вогонь.

Вибирайте якомога більш безпечний шлях евакуації. Не користуйтеся ліфтами під час пожежі. Спускайтеся тільки по сходах.

 Якщо температура в приміщенні занадто висока або приміщення сильно задимлені - пересувайтеся навпочіпки або поповзом, так як нижче буде краще видимість і більше кисню. У самій критичній ситуації вийдіть на балкон або веранду, щільно закрийте за собою двері і чекайте приїзду пожежників - кличте на допомогу випадкових перехожих або постарайтеся привернути їхню увагу іншим способом.

Якщо пожежа застане вас в школі, лікарні, університеті або іншому громадському будинку, на стінах ви, швидше за все, зможете знайти план евакуації. Скористайтеся ним.

 Викличте пожежників. Номер пожежної служби – 101.

 Якщо полум'я відріже шлях до виходу:

• Підіть в найбільш віддалену від вогню кімнату, щільно зачиніть за собою всі двері. Відчиніть вікно (не робіть цього, якщо в кімнаті вже щось горить) або вийдіть на балкон і постарайтеся привернути увагу людей криками про допомогу.
• При можливості заткніть щілини між підлогою і дверима мокрою тканиною, вимкніть електроенергію і перекрийте газ.
• Якщо приміщення заповниться димом, дихайте через вологу тканину. Перевірте, чи щільно зачинені двері, і висуньтеся у відчинене вікно. Якщо доступу до нього немає або через вікно валить потік диму – тримайтеся якомога ближче до підлоги, адже шкідливі продукти горіння скупчуються на рівні нашого зросту і вище.

8. Якщо вогонь охопив кімнату, спробуйте вибратися з вікна, використовуючи простирадла або інші підручні засоби, як мотузки. У крайньому випадку вистрибніть на вулицю, але пам'ятайте: рятувальники не рекомендують стрибати з висоти, що перевищує два поверхи.

6.Дії під час пожежі в транспорті

При пожежі в транспорті дії ті ж, але є кілька деталей:

• Не чіпайте металеві предмети.
• Використовуйте аварійний вихід, якщо двері заблоковані. Вибийте скло двома ногами, повиснувши на поручні.
• Використовуйте вогнегасник.

У потязі:

1. Помітивши загорання, повідомте про надзвичайну подію провіднику або зв'яжіться переговорним пристроєм з машиністом. Виконуйте отримані інструкції.

2. Якщо поговорити з персоналом не вдалося, перейдіть в сусідній вагон разом з іншими людьми і повідомте про пожежу іншим провідникам.

3. В крайньому випадку використовуйте стоп-кран і покиньте поїзд, що зупинився через двері або вікна, допомагаючи іншим пасажирам.

У метро:

1. Якщо пожежа застане вас у вагоні метро – ​​спробуйте ліквідувати вогонь. Зачиніть вікна, дихайте через тканину, використовуйте вогнегасник або інші підручні засоби: щільний одяг і напої, що не містять спирт.

2. По переговорному пристрою повідомте про ситуацію машиністу.

3. Якщо вогонь вийде з-під контролю, відійдіть подалі від нього, опустіться вниз і чекайте зупинки. Не використовуйте стоп-кран: поїзд рухається на високій швидкості і ви швидко доберетеся до станції, де зможете отримати допомогу.

4. Якщо поїзд застрягне посеред тунелю, дочекайтеся повідомлення машиніста про те, що шляхи знеструмлені. Видавіть або розбийте вікна і покиньте вагон, допомагаючи іншим. Потім прямуйте між рейками в сторону руху поїзда.

7.Правила, які можуть врятувати під час пожежі

1. НЕ ПАНІКУЙТЕ! Звісно, в такій ситуації взяти себе в руки дуже непросто, але потрібно.

Ось що допоможе заспокоїтися.

• Контролюйте дихання, зробіть глибокий вдих і постарайтеся зосередитися.
• Ні в якому разі не біжіть, якщо виникає таке бажання.
• Постарайтеся заспокоїти рідних чи друзів, які поруч з вам. Це допоможе вам позбавитися від паніки і почати діяти.

2. Уникайте приміщень, де вхідні двері – металеві. Під час пожежі або вибуху залізні двері деформуються і їх майже неможливо відчинити. Також зверніть увагу: будь-які вхідні двері повинні відчинятися назовні.

3. Під час евакуації пропустіть дітей, жінок і людей похилого віку вперед. Ведіть дитину перед собою, а не за руку.

4. При тисняві притисніть лікті до ребер і нахиліть корпус трохи назад.

8. Що робити при пожежі: правила для дітей

Дітям змалечку треба роз'яснити основні правила поведінки під час пожежі. Є кілька способів зробити це в ігровій формі.

Опісяний шарф. Так вчителі зазвичай описують дітям перше правило виходу з палаючого або задимленого приміщення. Діти майже ніколи не носять воду з собою, а під час пожежі люди гинуть саме від диму. Тому потрібно зняти будь-який одяг: шарф, футболку, сорочку, блузку – і попісяти на нього. Далі дихаємо через цю тканину, адже сеча набагато краще фільтрує дим і отруйні речовини, ніж вода.

Привчайте дітей до гри: знайди вихід. Та й себе теж. Ми ніколи не замислюємося про те, як залишати приміщення у випадку пожежі. А це можна швидко і весело зробити звичкою. Привчаючи дитину, ви і самі почнете звертати на це увагу. Тому протягом 2-3 тижнів, приходячи в будь-яке приміщення, дивимося, куди б ми побігли при пожежі.

Увійшовши в будь незнайоме приміщення вперше – ознайомтеся з планом евакуації. За нормами і вимогами він зобов'язаний висіти на стіні в приміщенні. Витратьте 5 хв на його дослідження на предмет готовності (чи є пожежні виходи тощо) Якщо плану в будівлі немає – не вкладайте свої гроші в цей заклад і не проводите там час.

Ви маєте знати правила поведінки при пожежі !!!

Додатково про дії під час пожежі можете ознайомитись  за посиланням -

https://old.kyivcity.gov.ua/content/pamyatka-shchodo-diy-u-razi-vynyknennya-pozhezhi.html   -  КИЇВСЬКА МІСЬКА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ
  ОФІЦІЙНИЙ ІНТЕРНЕТ-ПОРТАЛ

http://ks-rda.gov.ua/news/5188/    ,    https://podskazok.net/osnovy-bezopasnosti-zhiznedeyatelnosti/diyi-u-razi-vynyknennya-pozhezhi.html    - порядок дій ( для допитливих)

9.Пожежа в ТРЦ

https://www.bbc.com/ukrainian/features-43555957 пожежа в ТРЦ

Коли виникла пожежа, експерт радить дотримуватися такого алгоритму дій:

§  У жодному разі не панікувати.

§  Подзвонити в службу 101 та повідомити про пожежу.

§  Прикрити при можливості рот і ніс мокрою тканиною, аби захистити себе від вдихання газу чи диму.

§  Триматися стіни і намагатися бути ближче до підлоги. Оскільки дим піднімається вгору, безпечніше рухатися навіть навприсядки.

§  Якщо на шляху евакуації є двері, треба обережніше їх торкатися, оскільки вони можуть бути гарячі.

§  Якщо поряд комусь погано, допомогти.

§  Чітко виконувати інструкції системи сповіщення людей про пожежу.

У цій ситуації головне - витримати проміжок часу між виникненням пожежі та прибуттям пожежників.

10. Дії під час пожежі, коли виходу нема

Зустріч з пожежею відбувається, як правило, несподівано. І потрібно бути готовим діяти грамотно й ефективно.

По-перше: обов'язково викликайте пожежних! Не сподівайтеся на свої сили. Навіть, якщо вогнище спалаху Ви ліквідували, немає гарантії, що не залишилося так зване „приховане горіння”, помітити й усунути які може тільки професіонал.

Пожежа може статися в будь-яких місцях загального користування. В умовах багатоквартирного будинку Ви про пожежу поза квартирою дізнаєтеся спочатку тільки по проникаючому до вас диму. І тоді треба вирішувати – а чи варто бігти? А якщо бігти треба – то куди?

Пожежа може статися й у вашій квартирі. Тоді треба вирішувати питання евакуації з небезпечного місця, а якщо вогонь перекрив Вам шлях до виходу, то вжити заходів, щоб протриматися до приїзду рятувальників.

Евакуюватися доводиться звичайним коридором, тамбуром і сходами. А вони найчастіше заставлені велосипедами, колясками та іншими великогабаритними речами, які заважають при евакуації. Щоб через все це евакуація у випадку пожежі не закінчилася трагічно, радимо Вам завчасно навести порядок.

Ще хотілося б акцентувати увагу на тому, що користуватися ліфтом при пожежі не можна! Шахта миттєво наповнюється димом. А експлуатуючі організації зобов'язані відразу ж знеструмити палаючий будинок, щоб пожежні могли застосувати воду.

Якщо пожежа сталася за межами квартири і немає можливості вийти з неї, то найбільш надійний варіант – протриматися до приходу пожежних. Для цього треба прокласти щілини вхідних дверей вологою тканиною або завісити двері вологою ковдрою. Ці заходи допоможуть уникнути диму (саме дверне полотно здатне витримувати вогонь до 60 хвилин).

Якщо ж, підкоряючись інстинкту цікавості, Ви відчинили двері, то ризикуєте стати свідком давно вивченого, але від цього не менш страшного явища – зворотної тяги. Полум'я, якому вже не вистачило кисню, спрямується в Вашої квартири, тим більше, що Ви, напевно, відкрили вікна, коли запахло димом.

Якщо ж на сходовій клітці відкритого горіння і немає, то все одно концентрація диму буде такою, що Ви не встигнете благополучно досягти вулиці.

Залишайтеся в квартирі, вивісіть у віконце яскраву ганчірку і чекайте рятувальників. Найбільш безпечним місцем у квартирі є балкон.

Але балкон у нас – це склад часто абсолютно не потрібних речей. І саме ці речі при пожежі можуть спалахнути. Тому, щоб при пожежі не влаштовувати генеральне прибирання балкона, радимо Вам це зробити завчасно.

Якщо Ви заблоковані пожежею і не можете покинути квартиру:

1. Заткніть всі зазори під дверима мокрими ганчірками.

2. По можливості вимкніть рубильником електрику і перекрийте газ.

3. Приготуйте найбільш віддалену від осередку пожежі кімнату як «останній притулок». Бажано, щоб у цій кімнаті був балкон.

4. Наповніть водою ванну та інші великі ємності.

5. Облийте підлогу і двері водою, знизивши таким чином їхню температуру.

6. Відсуньте від вікон усі предмети, які можуть спалахнути.

7. Найбезпечніші місця в палаючій квартирі – на балконі або біля вікна. Пожежні знайдуть вас тут передусім! Відкривайте двері на балкон обережно – полум'я може посилитися від великого припливу свіжого повітря – і щільно закривайте їх за собою. Необхідно вивісити за вікно сигнальний шматок матерії. Постарайтеся привернути увагу перехожих криками: „Пожежа!” Подавайте пожежним сигнал ліхтарем. Вкрай бажано взяти на балкон стільниковий телефон. Не забудьте тепліше одягнутися, якщо на вулиці холодно. Постарайтеся перейти на нижній поверх за допомогою балконного люка. Але пам'ятайте: надзвичайно небезпечно спускатися по мотузках, простирадлах і водостічних трубах. І тим більше не слід стрибати вниз. Засклені балкони є відстійниками диму, тому при його появі краще вибити кілька вікон або відкрити всі рами. Як тільки переконаєтеся, що ваш заклик про допомогу почутий, лягайте на підлогу, де менше диму. Таким чином, можна протриматися близько півгодини.

Основні причини виникнення пожежі в квартирі:
-необережне поводження з вогнем при палінні і приготуванні їжі;
-перевантаження однієї розетки великою кількістю електроприладів;
-несправність електропроводки;
-проведення електрогазозварювальних робіт при ремонті в квартирах без дотримання заходів безпеки;
-дитячі пустощі з вогнем;
-порушення правил пожежної безпеки при організації новорічних свят (використання неякісних гірлянд, свічок, бенгальських вогнів, легкозаймистих ялинкових прикрас, піротехнічних пристроїв).
Перші ознаки при виникненні пожежі:
-запах і поява легкого, спочатку ледь помітного, а потім все більш згущеного та діючого на очі диму;
-зниження напруги електричних ламп, що іноді також є ознакою назріваючого загоряння ізоляції електродротів.
Запам'ятайте! При пожежі дорога кожна хвилина. Часу панікувати у Вас просто немає. У всіх випадках після прийняття першочергових дій щодо забезпечення особистої безпеки про виникнення пожежі необхідно негайно повідомити в пожежну охорону за телефоном „101”.
При виклику повідомте такі відомості:
Адреса, де виявлено загоряння або пожежу;
Об'єкт, де відбувається пожежа: у дворі, в квартирі, в підвалі, на складі і т. ін;
Що горить (конкретно: телевізор, меблі, автомобіль);
Якщо диспетчер попросить, то уточніть: номер будинку, під'їзду, квартири, на якому поверсі пожежа, скільки поверхів у будинку, звідки зручніше під'їхати, код для входу в під'їзд, чи є небезпека для людей і т. ін.
Своє прізвище та телефон.
Говоріть по телефону чітко і спокійно, не поспішайте. За вашим дзвінком пожежна команда вже піднята по тривозі і виїжджає, а всі додаткові відомості їй передадуть по рації.
Після виклику вийдіть з будинку (якщо це можливо), зустріньте пожежну машину і покажіть найшвидший і зручний під'їзд до місця виниклої пожежі.

http://zakinppo.org.ua/bezpeka-zhitt-dijalnosti/3809-dii-pid-chas-pozhezhi-koli-vihodu-nema - стаття вище

11. Допомога постраждалому

Дуже часто під час сильних пожеж люди отримують опіки і отруєння димом. Як необхідно правильно надати постраждалій людині допомогу?

* Часто під час пожеж на людині спалахує одяг, волосся. Людина від переляку починає бігти. Необхідно зупинити потерпілого, повалити його на землю. Якщо під руками немає води, потрібно накинути на потерпілого цупку тканину,( ковдру або пальто). Тільки-но вогонь згасне, відразу ж зніміть його, щоб гарячий матеріал не був довго притиснутий до потерпілого.

* Не можна кутати потерпілого у тканину з головою. Гази, що виділяються під час горіння, можуть спричинити серйозні ушкодження дихальних шляхів. Не можна зривати одяг з обпеченого тіла, його потрібно акуратно розрізати ножицями й зняти те, що знімається.

* На опік до приїзду лікаря необхідно накласти суху чисту пов’язку. Якщо людина у свідомості, можна дати їй знеболювальне – анальгін, тощо. Уражену ділянку тіла необхідно промити струменем холодної води.

* Ніколи не обробляйте опіки вершковим маслом чи рослинною олією, лосьйоном чи кремом. Іноді внаслідок опіків з’являються пухирі. Не можна проколювати їх, щоб у рану не потрапили мікроби. * Часто людина, надихавшись димом, через отруєння непритомніє. Потерпілого потрібно негайно винести на свіже повітря. Іноді людина одержує поранення, з яких витікає кров. Зупинити невелику кровотечу можна з допомогою щільної стерильної пов’язки. Обов’язково слід викликати «швидку допомогу» за телефоном103 або лікаря.

V.  Закріплення знань учнів. Робота у зошиті

Вставте пропущене:

Якщо ви виявили пожежу в житловому будинку, на промисловому об'єкті, на складі або в офісі ні в якому разі не слід:

·         піддаватися паніці – зберігайте………………….;

·         переоцінювати власні…………………….;

·         починати гасити вогнище спалаху, не зателефонувавши попередньо……………………….;

·         ризикувати своїм і чужим життям, сподіваючись врятувати цінне……………………..;

·         гасити водою ……………………………………..під напругою;

·         використовувати ліфт для………………………….. .;

·         відкривати………………. І …………………. .;

·         спускатися з верхніх поверхів будівлі, використовуючи простирадла, мотузки та інші …………………………………………….. .

Підсумки

Пожежа — неконтрольований процес горіння, який загрожує життю людей, заподіює матеріальні збитки. Розрізняють три стадії пожежі: початкову, основну і стадію закінчення.

На початковій стадії пожежу можна загасити, якщо діяти швидко і правильно. Вогнегасник — найефективніший засіб пожежогасіння.

Опинившись у зоні пожежі, треба захищати органи дихання і постаратися якнайшвидше вибратися з неї.

VІ. Домашнє завдання

1.      Прочитати § 28 або конспект уроку.

2.       Оберіть будь-які три пункти плану з поданого переліку:

Як вижити при пожежі

Як діяти в різних ситуаціях при виникненні пожежі

Дії під час пожежі в транспорті

Правила, які можуть врятувати під час пожежі

Що робити при пожежі: правила для дітей

Пожежа в ТРЦ

Дії під час пожежі, коли виходу нема

Гарно опрацюйте матеріал і створіть  книжечку – алгоритм поводження під час пожежі -  «Корисно знати всім», перейшовши за посиланням :

https://app.writereader.com/library/book/c3484a93-cbad-47e3-9e74-f07adc76d6b9

Вхід для класів:

Логін – ваше прізвище    крім: 6-А - Купчик Кіра,   6-Б -  Руслан

Коди класів:

6-А - s3wk

6-Б - oazm

6-В  - kv3r

6-Г - 2aem

Діти, зайдіть за цим посиланням на цікавий інтернет-ресурс, де можете створити книжечку порад, як вести себе в небезпечних ситуаціях.  Сайт англомовний, матимете нагоду вдосконалити свої знання. На цьому сайті можна записувати тексти українською, додавати малюнки з інтернету чи вашого ноутбука, записувати голосові повідомлення. Єдине – не забувайте зберігати зроблені вами книжечки на полиці. Гадаю, вам буде цікаво . Підписуйте свої проекти

Для того, щоб почати створювати книжечку досить зайти за посиланням, зареєструватися,  в правому верхньому куті знайти «Меню, ввести логін – своє прізвище та код класу, після чого розпочати роботу, натиснувши у нижньому правому куті знак «+». Зайшовши на сторінку класу, ви маєте можливість ознайомитися не тільки зі своїм проєктом, а й з проєктами товаришів.