Блог Ніни Христусь: Основи здоров'я 9-А / Б

. Проблема безпеки людини і всього суспільства всучасних умовах набула особливої гостроти й актуальності. Безпека обговорюється на сторінках газет і журналів, ученими, представниками громадськості, політичними діячами, тобто є об’єктом уваги всіх прошарківсуспільства та держави. Учені давно почали турбуватися про небажані танегативні наслідки антропогенного впливу на природу й навколишнє

середовище. Вченні різних країн світу розробляли різноманітні моделімайбутнього збалансування розвитку людського суспільства з навколишнімсередовищем в умовах величезних техногенних навантажень на біосферу.

В останні десятиліття нашого століття різко зросла чисельність аварій,катастроф, дорожньо-транспортних пригод, у яких гине або втрачає здоров’я іпрацездатність велика кількість людей.За даним ВООЗ смертність внаслідок нещасних випадків займає третємісце у світі після серцево-судинних та онкологічних захворювань. Якщо відзагальних захворювань вмирають переважно літні люди, то від нещаснихвипадків переважно гине працездатна молодь. Статистика свідчить про те, щотравматизм є основною причиною смерті людини у віці від 15 до 41 року.На останньому етапі розвитку набувають великої гостроти проблемисоціальної напруженості суспільства в країнах з перехідною економікою.Причинами соціальної напруженості в суспільстві є незадовільні умови життя,праці, незадовільний матеріальний та культурний стан, зіткнення інтересіврелігійного, ідеологічного характеру, система розподілу матеріальних благ,низький рівень освіти.

ІІІ. Розкриття теми уроку

План уроку

1. Безпека – базова потреба людини.

2. Від чого залежить безпека людини.

3. Рівні і види загроз.

4. Засади національної безпеки.

5. Сфери національної безпеки.

6. Загрози національній безпеці України.

7. Стратегія національної безпеки України.

1. Безпека – базова потреба людини.

Потреба в безпеці — це одна з базових, фундаментальних потреб людини, в ієрархії потреб людини вона посідає високе місце. Кожен із нас хоче жити в таких умовах, коли небезпека нашого фізичного, психічного, соціального, економічного існування зведена до мінімуму. І окремі люди, і групи людей намагаються убезпечити себе від чинників, що можуть їм зашкодити. Вони захищають своє життя, свою сім’ю, свою власність, свою честь і гідність. Але на відміну від багатьох інших потреб, потребу в безпеці неможливо повністю задовольнити, оскільки загрози завжди є в нашому житті. Не випадково відомий датський філософ Серен К’єркегор ще в XIX столітті писав: «Безпечних часів немає». Тому в будь-якому суспільстві завжди високо цінують можливість жити без ризиків і небезпек. Безпека є абсолютною цінністю, вона має універсальний характер і визнається фундаментальною всім людством. Особливо це відчувається в періоди соціальних потрясінь, епідемій, воєн, терористичних актів.

Безпека людини – це забезпечення захисту фундаментальних прав і свобод, що становлять основу життя людини. Поняття «безпека» визначається як захищеність суспільства, особистості, держави від небезпек, загроз та надзвичайних ситуацій.

Небезпеки, створені самою людиною, різноманітні. Війни, тероризм, злочини, СНІД, голод, наркоманія, техногенні катастрофи – і це ще далеко не весь перелік.

Важливою ознакою якості життя є захищеність людини від різних небезпек і загроз. Існують різні аспекти безпеки людини.

2. Від чого залежить безпека людини.

Теоретично безпеку людини, суспільства повинні гарантувати закони держави в різних сферах діяльності: в природній - природоохоронне законодавство, у виробничій та соціальній - адміністративне, господарське, карне та інші розділи права. Саме вони повинні регулювати відношення між людьми в суспільстві, їх відношення до природи, оточуючого середовища. Положення законодавства, будь-якого розділу права є теоретичними основами певного напрямку сучасних наук: фундаментальних (хімічні, біологічні, фізичні, математичні), соціологічних (політика внутрішня, політика зовнішня) та гуманітарних (правознавство, культурологія, мистецтво). Науковий аналіз чинників, що впливають на безпеку кожної окремої людини, всього суспільства складає основу курсу, його теоретичні засади, без яких не може бути практичних умінь, адекватних дій у певній ситуації.

Безпека - стан, при якому явища, процеси, об'єкти, не можуть завдати шкоди, несумісної із здоров'ям та життям людини, її благополуччям. Безпечний стан не може виникнути сам по собі, як правило для цього потрібно витратити енергію, час та інформацію. Отже, це ентропійний процес, який потребує витрат матеріалів, а отже енергії для підтримання безпечних умов життєдіяльності. Безпеку можна розглядати і як відсутність недопустимого негативного ризику, пов'язаного з можливістю завдати будь-якої шкоди, навіть мінімальної. Стан, протилежний безпечному - небезпека. Згідно Закону України "Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру" небезпека - це порушення нормальних умов життя і діяльності людей на окремій території чи об'єкті. Безпека людини залежить від стану об'єктів, процесів, що оточують її. На об'єктах підвищенної небезпеки використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються одна або кілька небезпечних речовин, організмів, які є реальною загрозою життю та здоров'ю людей, виникненням надзвичайної ситуації техногенного або природного характеру.

Визначення поняття безпеки. Основні поняття та визначення безпеки життєдіяльності. Рівновага в системі "людина -життєве середовище". Безпека абсолютна та відносна. Життєдіяльність - як процес існування та самореалізації індивіда в єдності його життєвих потреб і можливостей. Система "людина - життєве середовище" та її компоненти. Аксіома про потенційну небезпеку діяльності людини. Об'єкти та цілі безпеки життєдіяльності в системі "людина - життєве середовище" різного рівня. Ергономічні принципи безпеки, сумісності людини з технікою та середовищем. Ергономіка та умови праці. Категорії тяжкості праці.

Безпека життєдіяльності людини - комплексний стан, при якому вірогідність здійснення негативнЬого ризику мінімальна в будь-яких умовах її діяльності. Отже, безпека пов'язана з визначенням ризику. Ризик - вірогідність виникнення події з певними небажаними наслідками - травма, хвороба, смерть, аварія - руйнування об'єкта. Підвищення вірогідності проявлення ризику формує небезпеку, як протилежність безпеки. Безпека життєдіяльності людини стала особливо актуальною в наш час, коли могутність цивілізації стала порівняною з природною. У світі нараховується більше 500 млн інвалідів і кожний п'ятий - результат нещасного випадку у виробництві, побуті або в природі. В середньому протягом року на Землі травмується біля 20 млн, а гине 500 тис. людей. У США щорічно гине у виробничих умовах 14 тис. людей, отримують травми 2,3 млн, в тому числі у дорожньо-транспортних подіях гине більше 60 тисяч і понад 2 млн стають інвалідами. В Україні лише в побутових умовах гине в середньому 50000 людей за рік при щорічному зростанні майже на 10%. Світова статистика свідчить, що 60-80% нещасних випадків це результат невміння передбачити, розпізнати приховану небезпеку, невміння оцінити ризик і узгоджувати його із своїми можливостями, які визначаються психо-фізіологічними властивостями організму та станом техніки.

З усіх найбільших промислових аварій 56% відбулися протягом останніх десятиліть, в тому числі третина з них в останні 15 років. Одночасно збільшилися руйнівні наслідки аварій. При аварії на АЕС в Уіндскнілі (Великобританія) в 1957 році загинуло 13 чоловік і радіоактивному зараженню піддалася територія площею в 500 тис. кв. км. В 1979 році при аварії на АЕС "Три Майл Айленд" у США (1979 р.) шкода склала 1 млрд доларів. При аварії на Чорнобильській АЕС загинуло 30 людей, було евакуйовано 115 тис. чоловік, 17 млн людей потрапили в зону радіохімічного зараження.

У хімічній, нафтопереробній промисловості щорічно відбувається біля 60 катастроф, в яких гинуть 100-150 людей і завдається шкода до 100 млн доларів. В грудні 1984 р. в Індії на заводі американської компанії "Юніон карбайд" сталася аварія, в результаті якої загинуло 3750 людей, інвалідами стали 20000, а 200 тис. отримали різні захворювання.

Нехтування правилами безпеки, незнання основних принципів ергономіки завжди призводить до вкрай важких наслідків. Приклад цього - події в селі Новобогданівці Запорізької області, де влітку 2004 року вибухи на військових складах нанесли велику матеріальну та психічну шкоду населенню. На людину постійно діють чинники, які можуть негативно впливати на її фізіологічний та психічний стан і щоб забезпечити безпечні умови життя потрібно знати їх механізм дії, знати їх природу.

Можна виділити такі найважливіші аспекти безпеки людини:

Екологічна безпека передбачає захист від екологічних катастроф та екологічного забруднення, наявність чистого повітря й води; можливість проживання в екологічно чистому середовищі й придбання екологічно безпечної їжі.
Економічна безпека означає забезпеченість доходом, достатнім для задоволення насущних потреб.
Продовольча безпека — доступність основних продуктів харчування.
Суспільна й культурна безпека передбачає захист культурного різноманіття й суспільного розвитку від руйнівних тенденцій.
Особиста безпека — це свобода й захист людини від загроз насильства.
Політична безпека пов'язана з можливістю жити в тому суспільстві, що визнає основні права людини.
Безпека для здоров'я означає можливість жити в безпечному для здоров'я довкіллі, доступність ефективного медичного обслуговування.

3. Рівні і види загроз.

Рівні загроз:

- індивідуальний

- суспільний

- державний

Розрізняють види загроз за такими критеріями:

• за місцем знаходження джерела небезпеки: зовнішні або внутрішні загрози;

• за походженням: природні, антропогенні, соціальні загрози;

• за сферами життєдіяльності: воєнні, політичні, економічні, продовольчі, інформаційні, екологічні;

• за ймовірністю реалізації: потенційні, реальні, безпосередні.

Під джерелами загроз розуміють умови та чинники, що потенційно містять деструктивні, шкідливі якості і які за певних умов реально виявляються ворожі національним інтересам наміри. Реагування на загрози має бути адекватним їх виду та масштабам, бути своєчасним (випереджаючим).

3. Створення безпечних умов існування з урахуванням індивідуальних особливостей

Загроза – це сукупність умов та чинників, що створюють небезпеку для життєво важливих інтересів особистості, суспільства, держави.

Для створення умов, безпечних для життя та існування, слід максимально знизити загрози й ризики, враховуючи те, що вони будуть різними у зв'язку з індивідуальними особливостями людей:

1. Деякі загрози однакові для всіх людей, наприклад тероризм, екологічні катастрофи, злочинність, хвороби.

2. Інші загрози можуть становити небезпеку для певної груп людей, наприклад, насильство над жінками й дітьми.

3. Є загрози тривалі й короткочасні, глобальні й регіональні, природного характеру й антропогенного.

4. Одним загрозам можна запобігти повністю, іншим — тільки частково, третім — неможливо запобігти зовсім, наприклад землетрусу.

Кожна людина повинна передбачити небезпеки і готуватися до них заздалегідь, бути готовою протистояти будь-якій небезпеці та дотримуватися основних правил безпеки:

1. Передбачувати та розпізнавати небезпеки і по можливості уникати їх.

2. Знати небезпеки навколо і власні можливості.

3. За необхідності діяти швидко і грамотно, виконуючи правила щодо збереження свого житія.

Сучасна людина повинна навчитися аналізувати джерела та причини виникнення небезпек, передбачувати їх появу, оцінювати її вплив на людину та довкілля. Усе це дозволить мінімізувати помилкові дії людини, своєчасно попередити загрозу для безпеки людини, пом'якшити негативні наслідки або запобігти їм.

Для одержання своєчасної інформації про загрози створена система своєчасного попередження — моніторинг безпеки людини.

Наприклад, при оцінці економічної безпеки першочергове значення мають показники безробіття. Безробіття — це один з головних індикаторів економічної безпеки людини. Добре оплачувана робота є головною умовою запобігання загрози бідності та її наслідків.

Загроза продовольчої безпеки оцінюється на основі аналізу добового споживання калорій, за допомогою індексу виробництва продуктів харчування на душу населення та інших показників.

Військові та бойові дії (війни між державами, етнічні, релігійні, політичні конфлікти із застосуванням військової сили) також становлять безпосередню небезпеку для життя людини.

Загрози політичної безпеки характеризуються політичними переслідуваннями, катуваннями, жорстоким поводженням, репресіями з боку держави стосовно окремих осіб і груп.

Загрози культурної й суспільної безпеки викликають руйнування традиційних спільнот — сім'ї, громади, організації, етнічної групи. Зменшення культурного різноманіття має безліч негативних наслідків для прогресу розвитку суспільства.

Загроза екологічної безпеки визначається рівнем радіаційного, хімічного або забруднення навколишнього середовища геомагнітними й електромагнітними випромінюваннями.

До загроз безпеки здоров'я належать неповноцінне харчування, небезпечні для здоров'я умови праці, малі й нестабільні доходи, бідність, зниження доступу до ефективного медичного обслуговування.

Загрози особистої безпеки пов'язані з природними й техногенними аваріями та катастрофами, ризиком нещасних випадків на виробництві, на транспорті, у побуті, на дорогах. Ріст злочинності також є чинником загрози особистої безпеки.

Для забезпечення безпеки людини створені міжнародні й вітчизняні організації, які спільно діють і здійснюють загальні проекти.

Безпека людини — це найважливіший аспект якості життя. Оцінюючи загрози, запобігаючи їм, можна створювати безпечні умови для життя, враховуючи індивідуальні особливості кожної людини.

4. Засади національної безпеки.

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2469-19 - Закон України Про національну безпеку України

(Відомості Верховної Ради (ВВР), 2018, № 31, ст.241)

{Із змінами, внесеними згідно із Законом
№ 522-IX від 04.03.2020}

Національна безпека України визначається як стан захищеності життєво важливих інтересів особи, суспільства та держави від внутрішніх та зовнішніх загроз і є необхідною умовою збереження та примноження духовних та матеріальних цінностей.

Національна безпека України досягається шляхом проведення виваженої державної політики відповідно до прийнятих доктрин, стратегій, концепцій і програм у політичній, економічній, соціальній, екологічній, науково – технологічній, інформаційній і воєнній сфері.

Основні категорії національної безпеки України

Національні інтереси — життєво важливі матеріальні, інтелектуальні і духовні цінності народу України як носія суверенітету і єдиного джерела влади в Україні, визначальні потреби суспільства і держави, реалізація яких гарантує державний суверенітет України та її прогресивний розвиток;

Загрози національній безпеці — наявні та потенційно можливі явища і чинники, що створюють небезпеку життєво важливим національним інтересам України;

Воєнна організація держави — сукупність органів державної влади, військових формувань, утворених відповідно до законів України, діяльність яких перебуває під демократичним цивільним контролем із боку суспільства і безпосередньо спрямована на захист національних інтересів України від зовнішніх та внутрішніх загроз;

Правоохоронні органи — органи державної влади, на які Конституцією і законами України покладено здійснення правоохоронних функцій.

Головними об'єктами національної безпеки є:

• громадянин — його права й свободи;

• суспільство — його духовні та матеріальні цінності;

• держава — її конституційний лад, суверенітет, територіальна цілісність і недоторканість кордонів.

Головними суб'єктами забезпечення національної безпеки є:

Відповідно до ст. 4. Закону України «Про основи національної безпеки України», суб'єктами забезпечення національної безпеки є:

Президент України;
Верховна Рада України;
Кабінет Міністрів України;
Рада національної безпеки і оборони України;
Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади;
Національний банк України;
Суди загальної юрисдикції;
Прокуратура України;
Місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування;
Збройні Сили України,Служба безпеки України,Служба зовнішньої розвідки України, Державна прикордонна служба України та інші військові формування, утворені відповідно до законів України;
Громадяни України, об'єднання громадян.

Забезпечення національної безпеки здійснюється за умови пріоритетності національних інтересів, необхідності своєчасного вжиття заходів, адекватних характеру і масштабам загроз цим інтересам, і ґрунтується на засадах правової демократичної держави.

Нажаль вже протягом п’яти років Українська держава знаходиться в стані війни на сході України (війна на Донбасі) – це військовий конфлікт, розпочатий російськими загонами, які вторглися у квітні 2014 року на територію українського Донбасу після захоплення Росією Криму, серії проросійських виступів в Україні і проголошення «державних суверенітетів»ДНР та ЛНР. Конфлікт має характер міжнародного і став продовженням російської збройної агресії проти України. За географічним масштабом є локальним і охоплює частини Донецької і Луганської областей України.

Згідно заяв української влади, для відсічі російської агресії навесні 2014 року був обраний саме правовий режим антитерористичної операції через термінову потребу провести вибори президента і парламенту. Вибори були б неможливі в умовах введення воєнного стану

Чи є насправді різниця між ООС і АТО?(відео «Різниця між АТО та ООС»)

На Донбасі з’являться триколірні зони безпеки, а повноваження військовослужбовців значно розширяться.

Даний аспект зрозумілий але залишається ще один важливий компонент війни – це засоби масової інформації (ЗМІ) і сьогодні ми поговоримо про таке поняття, як «інформаційна війна»

Війна інформації на сьогодні стала одним з найнебезпечніших видів зброї. Користуватися компроматами, виливанням бруду, підкиданням неправдивої інформації, намагання за допомогою інформації ввести в оману стало для багатьох сенсом життя.

Інформація має вплив на маси, тобто за умови вдалого маніпулювання свідомістю мас можна досягти практично будь-якої мети: знищити опонента, прибрати з дороги конкурентів чи розпалити війну, як це було з Іраком.

Що ж, журналісти тримають у руках зброю, тільки не завжди використовують її за призначенням. На тлі останніх подій, які відбуваються в Україні можна зрозуміти, що основна боротьба між політичними силами відбувається за допомогою інформації, тобто в країні почалася інформаційна війна…

Мета інформаційної війни - послабити моральні і матеріальні сили супротивника або конкурента та посилити власні. Вона передбачає заходи пропагандистського впливу на свідомість людини в ідеологічній та емоційній галузях.

Основні методи інформаційної війни - бокування або спотворення інформаційних потоків та процесів прийняття рішень супротивника.

Зрозуміло, що інформаційні війни частіше використовуються на міжнародному рівні. Україна і Росія вже не один рік ведуть саме таку війну. Росія постійно провокує гучними заявами український уряд та й просто зневажливо ставиться до українців у своїх інформаційних матеріалах.

Відео «інформаційна війна»- https://www.youtube.com/watch?v=ncZs-Rdv5p4

Наші поради як не стати жертвою інформаційної війни:

1. Пошук інформації (Слід уникати двох крайніх позицій. Перша – це постійне перебування в інформаційному просторі через невротичний страх пропустити щось важливе. Друга позиція – теж невротична – цілковите уникання будь-якої інформації про те, що коїться навколо).

2. Вибір джерел інформації (Орієнтуйтеся на джерела, інформацію з яких вам сприймати комфортно. Уникайте джерел, які провокують надто сильні емоції – і позитивні, і, тим паче, негативні)

3. Ставлення до інформації (Потрібно розрізняти інформацію вірогідну – та, що у майбутньому може отримати підтвердження або ж не отримати, інформацію як об'єктивний факт і ту, що полягає в інтерпретації подій).

4. Зараджування прикрій інформації (Отримуючи неприємну інформацію, реагуйте на неї адекватно – мається на увазі так, як хочеться реагувати, намагайтеся емоційно розрядитися. Не треба надмірно чи постійно стримувати емоції: хочете плакати – поплачте).

5. Сфери національної безпеки.

Розвідувальні органи України - Борисфен Інтел

6. Загрози національній безпеці України.

На сучасному етапі людство стоїть перед можливістю самознищення. Для відвернення катастрофи необхідна розробка і реалізація загальнопланетної стратегії збереження досягнень цивілізації і входження суспільства в нову епоху розвитку - в епоху ноосфери, коли людство дістане можливість розумно розпоряджатися своєю могутністю з метою гармонійного розвитку всіх соціальних формацій. Позитивне завершення процесу можливо лише за умови надійного забезпечення безпеки існування і розвитку людства та його соціальних структур.

Національна безпека держави — це захищеність життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства і держави, за якої забезпечуються сталий розвиток суспільства, своєчасне виявлення, запобігання і нейтралізація реальних та потенційних загроз національним інтересам у сферах правоохоронної діяльності, боротьби з корупцією, прикордонної діяльності та оборони, міграційної політики, охорони здоров'я, освіти та науки, науково-технічної та інноваційної політики, культурного розвитку населення, забезпечення свободи слова та інформаційної безпеки, соціальної політики та пенсійного забезпечення, житлово-комунального господарства, ринку фінансових послуг, захисту прав власності, фондових ринків і обігу цінних паперів, податково-бюджетної та митної політики, торгівлі та підприємницької діяльності, ринку банківських послуг, інвестиційної політики, ревізійної діяльності, монетарної та валютної політики, захисту інформації, ліцензування, промисловості та сільського господарства, транспорту та зв'язку, інформаційних технологій, енергетики та енергозбереження, функціонування природних монополій, використання надр, земельних та водних ресурсів, корисних копалин, захисту екології і навколишнього природного середовища та інших сферах державного управління при виникненні негативних тенденцій до створення потенційних або реальних загроз національним інтересам.

Антитерористична операція на сході України (АТО) — комплекс військових та спеціальних організаційно-правових заходів українських силових структур, спрямований на протидію діяльності незаконних російських та проросійських збройних формувань у війні на сході України. Операціятривала з 14 квітня 2014 року до 30 квітня 2018.

Відео «Історія війни»- https://www.youtube.com/watch?v=3vmEStNViL0

Зміна правового режиму

Влітку 2017 року почали звучати обговорення щодо ймовірної зміни формату операції. 13 червня 2017 року секретар РНБО Олександр Турчинов зробив заяву, що в Україні потрібно завершити антитерористичну операцію і перейти до нового формату захисту, на законодавчому рівні визначивши засади державної політики щодо звільнення окупованих територій. Як приклад він навів законодавче надання президенту права застосовувати ЗСУ та інші військові формування проти гібридної агресії з боку РФ.^[8] З нововведень реформи, згідно слів Дмитра Тимчука, підпорядкування керівництва — замість СБУ, операцією керуватиме оперштаб на чолі з президентом та Генштабом. Також, саму «антитерористичну» операцію замінять на військову у відповідності до специфіки застосування в умовах гібридної війни

30 квітня, на п'ятому році війни на Донбасі завершилася АТО. Про це офіційно оголосив Петро Порошенко, підписавши відповідний указ. Замість неї почалася Операція Об'єднаних сил (ООС). Відтепер суто військовою операцією керує не СБУ, а створений Міноборони Об’єднаний оперативний штаб. Із російськими окупантами та місцевими бойовиками воюватиме і військо, і поліція, і прикордонники під керівництвом армійців.

Усю територію Донбасу розбили на три зони. Найнебезпечніша – червона, туди пускатимуть лише за наявності спецдозволів, які видав штаб.

7. Стратегія національної безпеки України

Функціонування системи забезпечення національної безпеки України повинно відбуватись відповідно до наступних принципів:

Детермінованість елементів системи.
Динамічність
Централізоване управління
Взаємозв'язки між елементами та суб'єктами
Відповідність
Законність
Оперативність
Безперервність
Наукове підтвердження
Прогресивність

У нинішніх умовах відносини України та НАТО відіграють важливу роль у забезпеченні обороноздатності України. Подальший рух України до повної взаємосумісності з Альянсом виглядає безальтернативним в умовах міжнародної та регіональної безпекової обстановки, що склалася на цей час.

На думку переважної більшості українців, саме вступ до НАТО гарантуватиме нам безпеку, адже це не лише військова, а й військово-технічна та інша підтримка країни з боку Альянсу.

Для реалізації життєво важливого завдання держави — захисту суверенітету і територіальної цілісності, економічних, соціальних та політичних інтересів країни створюються сили, засоби й органи, здатні спільними зусиллями виконати це завдання, їх діяльність, об'єднана загальними цілями, завданнями і способами реалізації, базується на єдиній нормативній правовій базі і загальних принципах забезпечення національної безпеки, здійснюється в єдиному стратегічному стилі управління.

Вищим національним інтересом України є розвиток її як впливової світової держави, яка здатна відігравати значну роль у забезпеченні міжнародної і європейської безпеки, політико-економічної стабільності у Європі, гарантування розвитку світового порядку на демократичних засадах, вирішенні глобальних проблем у сучасності.

Україна з об’єктивних обставин має перспективи стати однією з найбільш впливових держав Європи, що має не лише регіональні, але і власні глобальні інтереси, реалізація і захист яких є важливим завданням політики національної безпеки, відправною точкою аналізу взаємодії України з іншими державами як на регіональному так і на глобальному рівнях.

НБО розглянула проект Стратегії національної безпеки України 17 січня 2020 року

Під головуванням Президента Володимира Зеленського відбулося засідання Ради національної безпеки і оборони, на якому була розглянута Стратегія національної безпеки України «Безпека людини – безпека країни».

Глава держави зазначив, що сьогоднішнє засідання має консультативно-дорадчий характер, щоб усі члени РНБО могли висловити свої думки, зауваження та пропозиції щодо майбутнього документа.

«Чув, що є багато різних зауважень. Ми зараз зустрілися, ми можемо обговорити цю Стратегію після того, як секретар РНБО її представить», – сказав Володимир Зеленський на початку зустрічі.

Президент запропонував усім учасникам засідання впродовж тижня детально опрацювати проект Стратегії та подати свої пропозиції.

«І після цього ми зустрінемось і затвердимо документ», – додав він.

Секретар РНБО Олексій Данілов повідомив, що проект Стратегії національної безпеки України розроблено відповідно до статті 26 Закону «Про національну безпеку України». В основу документа було покладено виборчу програму Президента, яку підтримала переважна більшість населення країни. До підготовки проекту залучалися Національний інститут стратегічних досліджень, державні органи, інституції громадянського суспільства, а також іноземні експерти.

Олексій Данілов підкреслив, що ключовими аспектами Стратегії є людина, її життя, здоров'я, честь, гідність, недоторканність та безпека. Кінцева мета її реалізації – утвердження вільної, заможної, безпечної країни, в якій панує право, де кожен може реалізувати свої таланти та здібності.

«Стратегія стане основою для розробки інших документів стратегічного планування у сферах національної безпеки та оборони, які визначатимуть шляхи та інструменти їхнього забезпечення», – сказав секретар РНБО.

За словами Олексія Данілова, зокрема, йдеться про стратегію людського розвитку, стратегію воєнної безпеки, стратегію громадської безпеки та цивільного захисту, стратегію розвитку оборонно-промислового комплексу, стратегії економічної, екологічної, інформаційної безпеки, стратегію кібербезпеки, національної розвідувальної програми, стратегію з питань зовнішньополітичної безпеки, стратегію з питань державної безпеки, контррозвідки і боротьби з тероризмом тощо.

Директор Національного інституту стратегічних досліджень Олександр Литвиненко повідомив, що проект Стратегії був опрацьований відповідною робочою групою та презентований, зокрема, у штаб-квартирі НАТО в Брюсселі у грудні минулого року, де отримав схвальну оцінку.

В основу діяльності пропонується покласти три основні засади: розвиток оборонних і безпекових спроможностей, які унеможливили б збройну агресію проти України шляхом збільшення ціни цієї агресії; здатність суспільства та держави швидко й адекватно реагувати на зміну безпекового середовища й підтримувати стале функціонування своїх основних механізмів; розвиток стратегічних відносин з ключовими іноземними партнерами, насамперед з Європейським Союзом і державами – членами НАТО, прагматична співпраця з іншими країнами та міжнародними організаціями на основі національних інтересів України.

Пріоритетними напрямами політики національної безпеки у проекті Стратегії визначається забезпечення незалежності й державного суверенітету, суспільний розвиток, насамперед – розвиток людського капіталу, захист прав, свобод і законних інтересів громадян України, європейська і євроатлантична інтеграція (створення необхідних умов для набуття повноправного членства у ЄС і НАТО), відновлення територіальної цілісності в межах міжнародно визнаних кордонів України.

Реалізація цих пріоритетів забезпечуватиметься шляхом відновлення миру та державного суверенітету на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей, здійснення комплексу міжнародно-правових, політико-дипломатичних, безпекових, гуманітарних та економічних заходів «Крим – це Україна». Також пропонується вжити заходів для зменшення ймовірності ескалації конфлікту з РФ та напруги у двосторонніх відносинах.

ІV. Узагальнення, систематизація й контроль знань та вмінь учнів

1. Які права має людина?

2. Що означає поняття «безпека людини»?

3. У чому полягає економічна безпека?

4. У чому полягає екологічна й продовольча безпека?

5. Які загрози безпеці людини ви знаєте?

6. У чому полягає моніторинг безпеки людини?

7. Із чим пов'язані загрози особистій безпеці?

8. Яку роль відіграє сама людина в попередженні небезпеки?

Завдання

1.Відповісти на запитання в кінці параграфів.

2.Підготувати проект у довільній формі ( за бажанням)

Як Україна намагаєтся розв’язати проблему окупованих територій?

Які заходи вживаються на рівні держави для захисту свого інформаційного простору?

Або

3.Виконати завдання на картках – слайди 19-22 презентації -

https://drive.google.com/file/d/182tKEgoOOTQAA9oiiqWxvfdAqXpzLEKO/view?usp=sharing

9-А / Б Основи здоров'я

Дистанційне завдання під час карантину 30.03 -24.04.2020 р

03.04.2020 9 – Б Основи здоров’я Ийслуу Ніна Вікторівна

10.04.2020 9 - А

«Єдине, що може реально загрожувати людству – це віруси, світ яких мало відомий

нам, які дуже швидко еволюціонують у сучасному техногенному середовищі» -

Джошуа Летерберг, Нобелівський лауреат у галузі медицини,

перша людина, яка відокремила вірус СНІДу у крові людини.

Тема: ВІЛ/СНІД - вирок людині. ВІЛ/СНІД - вирок людству.

Мета: ознайомити з основними положеннями законодавства України у сфері протидії епідемії ВІЛ-інфекції/СНІДу; формулою індивідуального захисту;

- проаналізувати причини та наслідки стигми і дискримінації ВІЛ-позитивних, вчитися захищати їх права;

- закріпити знання про методи профілактики ЗПСШ, зокрема ВІЛ-інфекції на особистому і державному рівнях; принципи тестування на ВІЛ-інфекцію;

- поглибити знання про установи, що надають соціально-психологічні та медичні послуги для молоді; значення моральних цінностей у профілактиці ІПСШ та протидії епідемії ВІЛ-інфекції/СНІДу;

- вчити наводити приклади негативних наслідків ранніх статевих стосунків; оцінювати ризики інфікування ВІЛ, гепатитами В і С у життєвих ситуаціях; надавати достовірну інформацію з проблеми ВІЛ-інфекції/СНІДу;

- формувати життєві навички, що сприяють соціальному здоров’ю (навички ефективного спілкування, співчуття, впевненої поведінки, спільної діяльності в «команді»);

- розвивати мовлення, мислення, пам'ять, увагу;

- виховувати толерантне ставлення до людей, які живуть із ВІЛ.

сформувати в учнів поняття про здоров'я молоді в Україні, ВІЛ, СНІД, ІПСШ, шляхи їх передачі та методи захисту.

Обладнання: підручник «Основи здоров’я» .-Бех, Воронцова, -К, «Генеза», 2017; наочність.

Базові поняття й терміни: здоров'я, ВІЛ, СНІД, ІПСШ, стигма, дискримінація

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Інтернет ресурси:

https://pick.net.ua/uk/9-class/1938-osnovy-zdorovia - підручник

https://www.youtube.com/watch?v=6bhhmEBrMPg - чому так важко вилікувати ВІЛ/СНІД

https://prm.ua/desyat-mifiv-pro-vil-snid-yaki-varto-zabuti - 10 міфів про ВІЛ/СНІД

https://www.youtube.com/watch?v=xOjZ_RpDN7A – ситуація в Україні

Хід уроку

Ι. Організаційний етап

II. Актуалізація опорних знань та мотивація навчальної діяльності

Обговорення проблемної ситуації.

«Інну запросили зустріти Новий рік на дачі в однокласника в компанії підлітків, без дорослих. Ніна стала просити батьків, щоб вони її відпустили. Що б ви відповіли Інні, якби вона була вашою дочкою і якби ви несли повну відповідальність за її життя та здоров'я?»

ΙΙΙ. Вивчення нового матеріалу

План

1.Здоров’я молоді в Україні і ситуація у світі

2. ВІЛ, СНІД, ІПСШ: шляхи передачі умови інфікування, стадії і методи захисту

3.Українське законодавство про ВІЛ/СНІД

4. Протидія стигмі й дискримінації ВІЛ-інфікованих

5. Єднання заради життя, Долі відомих людей

6.Міфи і реальність про ВіЛ/СНІД

1.Здоров’я молоді в Україні і ситуація у світі

1 грудня 1974 року в Каліфорнії лікарем Томасом Едвіномперше було діагностовано хворобу людини, яка не поширюється на піддослідних тварин, але симптоми цієї хвороби передавалися через статеві контакти і кров людини.

1982 р. одночасно двома групами вчених - у Національному інституті раку в США, під керівництвом відомого імунолога й вірусолога Роберта Галло і в інституті Пастера в Парижі, під керівництвом Люка Монтаньє, був відкритий вірус, відомий нині як збудник СНІДу - ВІЛ

Вірус – це мікроскопічний збудник інфекційних хвороб;

Імунодефіцит – зниження функцій імунної системи;

Людина – вид живого організму (біологічний вид), в якому розмножується вірус.

1 грудня ООН оголосила Всесвітнім днем боротьби зі СНІДом

Форми ВІЛ:

• ВІЛ – 1 – це вірус розповсюджений в Африці серед людей.

• ВІЛ - 2 – Більш агресивна форма, яка розповсюджена на територіях північної Америки та Європи, у тому числі і в Україні.

• ВІЛ 3 – на який страждають переважно американці та африканці.

Світ, у якому понад 40 мільйонів людей живуть із ВІЛ/СНІДом. Не може відгородитись од них. Але й нині упередженість стосовно ВІЛ-інфікованих і стигма ( клеймо, ігнорування і замовчування проблем, пов'язаних зі СНІДом) є дуже актуальнимиВони сприяють поширенню епідемії,заважають проведенню масової профілактики і забезпеченню прав людей, що живуть.

Так, коли 1987 рокут принцеса Діана відкрила клініку для ВІЛ-інфікованих, газета “Санді експрес” надрукувала: “Вона що, думає увійти в історію як свята- покровителька содомського гріха?” Але цією й багатьма наступними акціями принцеса доводила, що офіційна влада, політики і бізнесмени не повинні соромитися проблемою СНІДу.

Це стало прикладом для багатьох відомих і впливових людей Ще одного разу в історії людства відкриття вірусу не мало такого суспільного резонансу і залучення до дослідження такої величезної кількості провідних науковців. Це дало змогу за короткий час дізнатися про ВІЛ набагато більше, ніж про деякі давно описані інфекції, зробити низку відкриттів у галузі вірусології, імунології, епідеміології і молекулярної біології. Статистика- необхідна частина інформаційних матеріалів про ВІЛ і СНІД. Понад 42 млн. Людей на Землі живуть з ВІЛ або хворі на СНІД.

· За роки епідемії понад 60 млн. осіб було інфіковано ВІЛ.

· Понад 20 млн. з них померли.

· Щодня близько 14 тис. людей інфікуються ВІЛ.

· За прогнозами, у 45 найбільш уражених епідемією країнах за період з 2000 по 2020 рік від СНІДу передчасно помруть 68 млн. людей.

Україна посідає одне з перших місць у Європі за кількістю інфікованої молоді віком від 15 до 24 років. Перегляд відео - https://www.youtube.com/watch?v=xOjZ_RpDN7A

Охорона здоров'я молоді, формування в неї потреби в духовному й фізичному розвитку — це один з основних напрямків державної політики в Україні. Молодь є найактивнішою частиною сучасного українського суспільства. Це майже чверть населення країни.

Які чинники впливають на здоров'я молоді в Україні? Це економічні, соціальні, психологічні, екологічні та інші чинники.

Здоров'я молоді залежить від рівня заробітної платні, тому що бідність є чинником ризику для здоров'я. Це економічний чинник. Низькі доходи можуть справляти свій вплив на здоров'я через погану матеріальну забезпеченість, нездатність заробити на необхідну їжу, житло, медичне обслуговування. Бідність може також впливати через соціальні чинники. Неможливість брати участь у житті суспільства призводить до соціальної ізоляції й несприятливих наслідків для здоров'я. У людини з'являється бажання «розв'язати» свої проблеми за допомогою алкоголю, тютюну, наркотиків.

Важливим чинником здоров'я є якість трудового середовища. Одноманітна праця й стреси підсилюють ризик захворювання багатьма хворобами. Умови праці тісно пов'язані з рівнями отриманої освіти й заробітної платні. Чим нижчим є рівень освіти й заробітної платні, тим вищий ризик різних захворювань Здоров'я молоді залежить також від системи охорони здоров'я, її успішної роботи з профілактики здоров'я.

Але найбільше на здоров'я молоді впливає спосіб життя, який вона веде. До негативних чинників способу життя належать, насамперед, такі особливості індивідуального поведінки, як паління, зловживання алкоголем, погане або неправильне харчування, недостатня фізична активність, відсутність моральності, сексуальна розбещеність, уживання наркотиків. До позитивних чинників способу життя належить активна життєва позиція, особистісне й професійне зростання, доброзичливе ставлення до людей, уміння спілкуватися й конструктивно розв'язувати конфлікти, фізична активність, раціональне харчування, відповідальні стосунки між статями.

Сьогодні у світі з ВІЛ проживають понад 2 млн дітей і молоді віком 10–19 років. Близько 1 млн — це діти віком 10–14 років Більшість із цих дітей, як і багато хто з вас, має вірус від народження; частина інфікувалася вже в підлітковому віці внаслідок незахищеного статевого акту або внутрішньовенного вживання наркотиків. Деякі з дітей отримали вірус через втручання різного роду (наприклад, внаслідок сексуального насильства, переливання крові) — нечасто, але таке трапляється. Щорічно в Україні з ВІЛ народжуються близько 100 дітей. Усі вони від народження починають приймати лікарські препарати (АРТ) та мають можливість жити повноцінним життям.

Діти, що народилися з ВІЛ, дорослішають і поповнюють групу підлітків. В Україні з ВІЛ проживають понад 13 тисяч молодих людей віком 10–24 років; близько 1000 — це діти віком 10–14 років (здебільшого вони мають ВІЛ від народження). З-поміж 700 хлопців та дівчат віком 14–19 років половина народилася з вірусом, а половина інфікувалася пізніше — в основному внаслідок статевих контактів без використання презерватива або його розриву чи неправильного використання. Лабораторні дослідження вказують, що презервативи абсолютно непроникні для частинок розміром зі сперматозоїд і збудників ІПСШ, включаючи ВІЛ . У разі правильного й постійного використання презервативи ефективно захищають від небажаної вагітності, не спрацьовуючи тільки приблизно в 2% випадків .

Значна частина молоді віком 20–24 років (11 тисяч) інфікувалася також унаслідок сексуальних контактів, частина — через внутрішньовенне вживання наркотиків. Але й у цій групі молоді є ті, хто живе з вірусом від народження!

Вам слід знати, що вже сьогодні в Україні мешкають понад 200 молодих людей, які мають ВІЛ від народження і які завдяки успішному лікуванню живуть повноцінним і якісним життям , навчаються, працюють, створюють сім’ї, народжують дітей.

2. ВІЛ, СНІД, ІПСШ: шляхи передачі умови інфікування, стадії і методи захисту

СНІД — це синдром набутого імунодефіциту — смертельне захворювання, що викликається вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ). Цей вірус поступово руйнує імунну систему організму, призводячи до хвороб і смерті.

Перші випадки ВІЛ-інфікування серед громадян України були зафіксовані в 1987 році, потім захворювання стало швидко поширюватися. Причини швидкого поширення ВІЛ пов'язані з використанням ін'єкційних наркотиків та з наявністю безладних статевих зв'язків у молодіжному середовищі.

Учені відзначають тісний зв'язок поширення ВІЛ в Україні з порушенням моральних правил поведінки, зокрема й молоддю. Відсутність моральності, низький рівень культури, невміння захищати свої власні інтереси й своє власне здоров'я - усі ці чинники сприяють поширенню СНІДу в молодіжному середовищі. Ваше завдання - розібратися в ситуації й навчитися зберігати своє власне здоров'я, захищати своє право на здоров'я, повноцінне життя, залишення потомства.

Шляхи передачі ВІЛ

Джерелом ВІЛ-інфекції є заражена людина, яка перебуває в будь-якій стадії хвороби. ВІЛ-інфекція належить до тривалих захворювань. З моменту зараження до моменту смерті може минути від 2-3 до 10-15 років. І весь цей час людина може навіть не здогадуватися про те, що вона хвора. Але ВІЛ міститься у крові людини, спермі, багатьох біологічних рідинах її організму, грудному молоці інфікованих матерів. ВІЛ розмножується в клітинах крові, тому багато шляхів його передачі пов'язані з контактами крові хворої людини із кров'ю здорової.

Шляхи передачі ВІЛ на сьогодні досить добре вивчені. Цей вірус може передаватися тільки трьома шляхами: або через кров, або статевим шляхом, або від хворої матері до дитини, яку вона народила й годує груддю.

Контакт «кров—кров» може відбуватися при переливанні крові та при інших медичних маніпуляціях, при використанні одних і тих самих інструментів для ін'єкцій серед споживачів ін'єкційних наркотиків. Оскільки є можливість зараження ВІЛ-інфекцією при переливанні крові, кожен донор перед забором крові обов'язково проходить тест на ВІЛ.

У навколишньому середовищі ВІЛ нестійкий, і звичайної медичної стерилізації або кип'ятіння достатньо для його знищення.

Передача вірусу імунодефіциту відбувається при всіх видах статевого контакту здорової людини з інфікованою. Це один з найпоширеніших шляхів передачі ВІЛ.

Ще один шлях передачі вірусу — це передача ВІЛ від матері до дитини при вагітності, пологах або годівлі грудним молоком. ВІЛ-інфікована жінка може народити як неінфіковану ВІЛ, так і ВІЛ-інфіковану дитину. Імовірність того, що дитина буде інфікованою, становить близько 30 %.

ВІЛ передається також при контактах крові з кров'ю, у разі наявності травмованих ділянок шкіри.

Вірус імунодефіциту людини не передається побутовим шляхом, через предмети гігієни, неможлива передача ВІЛ при рукостисканнях та поцілунках. Вірус швидко гине в навколишньому середовищі. Комарі не переносять ВІЛ, тому що вірус не може жити в організмі комара. Вірус не передається також через піт або сльози, при кашлі й чханні, при спільних заняттях спортом, перебуванні в одному приміщенні, у громадському транспорті.

Як віл не передається

Багаторічний досвід епідемії свідчить, що вірус імунодефіциту людини НЕ передається

повітряно-крапельним,

побутовим шляхом або через укуси комах-кровососів.

НЕ можна інфікуватися ВІЛ, якщо їсти, пити, займатися спортом, їздити в транспорті, плавати в басейні, користуватися рушником, туалетом чи ванною спільно з ВІЛ-позитивними людьми.

ВІЛ ніколи НЕ передається при обіймах, дружніх поцілунках, кашлі, чханні, нежиті чи пітнінні.

З огляду на це жити і навчатися поруч з ВІЛ-позитивними цілком безпечно, якщо дотримуватися наведених вище нескладних правил (метод АВСD)

Умови уникнення інфікування

Зараження може відбутися за трьох умов:

• наявності ВІЛ;

• достатньої кількості ВІЛ;

• потрапляння ВІЛ у кровообіг через слизові оболонки або ушкоджену шкіру.

Завдяки тому, що шляхи передання ВІЛ обмежені, захиститися від нього нескладно.

Заходи щодо захисту від ВІЛ поділяють на дві групи: ті, що здійснюються на державному рівні, й ті, яких має дотримуватися кожна людина. На державному рівні має здійснюватися контроль донорської крові та органів. Важливо також дотримуватися заходів безпеки у медичних установах, щоб уникнути зараження через нестерильні інструменти. На особистому рівні заходи безпеки елементарно прості - користуватися тільки одноразовими і стерилізованими медичними і косметичними інструментами, робити пірсинг і татуювання тільки одноразовими інструментами (голками) у спеціалізованих салонах, не торсатися гострих предметів, на яких може бути кров. . Don’t Share Needlеs, ... — англ. «не ділитися голками, ...». Означає уникати спільного користування медичними та косметичними інструментами, які колють або ріжуть.

В усьому світі їх формулюють як абетку безпеки, або метод ABCD: Аbstinenсе — англ. «утримання». Означає утримання від сексуальних контактів.

Be Faithful — англ. «бути вірним». Означає взаємну вірність неінфікованих сексуальних партнерів. Соndoms — англ. «презерватив, кондом». Означає застосування презервативів щоразу, коли є хоч найменший сумнів щодо ВІЛ-статусу статевого партнера

Захищений статевий контакт — уникати потрапляння біологічної рідини іншої особи на шкіру і слизову оболонку, оцінювати ризики для здоров’я.

_Стерильність — користуватися тільки одноразовими і стерилізованими медичними і косметичними інструментами, робити пірсинг і татуювання тільки одноразовими інструментами (голками) у спеціалізованих салонах, не торсатися гострих предметів, на яких може бути кров.

Методи захисту від ВІЛ

ВІЛ — це найбільш вивчений вірус в історії людства, і кожна людина може використовувати знання про нього, щоб захистити себе. Оскільки ВІЛ-інфекція невиліковна, головним знаряддям у боротьбі з поширенням інфекції є профілактика — запобігання нових заражень.

Тестування на ВІЛ, згідно із законодавством України, є добровільним і безкоштовним. Інформація про результати обстеження конфіденційна. У кожному обласному центрі є центри боротьби зі СНІДом. У районних лікарнях приймають аналіз крові на ВІЛ-інфекцію з наступним відправленням забраної крові для лабораторної діагностики в обласні центри.

Інформацію про те, чи є в організмі людини ВІЛ, дає тестування. Про що свідчить результат аналізу? Негативний результат означає, що в крові людини антитіла не знайдені, вона не заражена ВІЛ. Слід знати про те, що негативний результат не означає, що людина несприйнятлива до інфекції. Вона може заразитися пізніше, якщо опиниться в ризикованій ситуації.

Позитивний результат означає, що в крові людини були знайдені антитіла. Це означає що, людина інфікована ВІЛ. Остаточний діагноз ставлять тільки після повторних тестів. Позитивний результат не означає, що в людини є СНІД. Це свідчить про те, що в неї ВІЛ-інфекція і що вона може інфікувати вірусом інших людей, якщо буде давати їм свій шприц або займатися сексом без презерватива.

Профілактика СНІДу тісно пов'язана зі здоровим способом життя. Здоровий спосіб життя різко знижує ризик зараження ВІЛ. Якщо людина усвідомлює важливість своїх рішень, пов'язаних зі збереженням здоров'я, розуміє шляхи передачі вірусу, небезпеки СНІДу, його фактичну невиліковність, то вона зможе уникнути небезпечних ситуацій. Відсутність інформації, невміння захищати свій власний інтерес призводить до ризикованої поведінки, інфікування ВІЛ. До груп ризику належать люди, які вживають наркотики, ведуть безладне статеве життя, порушують норми моралі. У небезпечному становищі опиняються й необізнані підлітки. Особистим захистом від ВІЛ є:

- наявність моральності й відсутність ранніх статевих зв'язків;

- відмова від наркотиків;

- використання презерватива;

- знання про шляхи передачі вірусу.

На сьогодні немає методів лікування СНІДу, що дозволяють вилікувати ВІЛ-інфікованого. Наявні лікарські препарати дають змогу тільки знизити кількість вірусу в організмі й призупинити руйнування імунної системи. До лікарських препаратів, використовуваних при СНІДі, належать: противірусні препарати, що руйнують сам вірус; лікарські препарати, що зміцнюють імунну систему; лікарські препарати для лікування інфекцій, що виникають унаслідок ослаблення імунної системи.

Стадії ВІЛ-інфекції

1.Стадія інкубації – період від моменту інфікування людини до вироблення організмом антитіл. В середньому цей період становить від 3 тижнів до 3 місяці. Варто пам’ятати дві страшних істини: ще з моменту зараження ВІЛ-інфікований є переносником хвороби (тобто, може заражати інших) і він вже невиліковний. Рано чи пізно в нього з’явиться СНІД.

2.Стадія первинних проявів – це період реакції організму на ВІЛ-інфекцію. Може протікати безсимптомно або із загостреннями. Тривалість стадії – до трьох тижнів.

3.Стадія латентна – період повільного прогресування імунодефіциту. Ця стадія може продовжуватись (за різними даними) від 2 до 20 років.

4.Стадія вторинного захворювання – у людини розвивається СНІД. Поступово організм вражається інфекційними та онкологічними захворюваннями. На початку, ці хвороби можуть проходити самі або піддаються лікуванню. З часом проблеми із здоров’ям у ВІЛ-інфікованих стають більшими. Тривалість стадії – в середньому 2 роки.

Перелік хвороб, які можуть вражати хворого на СНІД:

Пневмонія .Токсоплазмоз і сторнгілоідоз мозку та легень

Кандіоз ротової порожнини і стравоходу

Криптококкоз центральної нервової системи

Туберкульоз

Сальмонельоз

Зараження вірусом звичайного герпесу

Фурункули

Лімфотоми

Грибкові захворювання та лишаї

Саркома Капоши

5.Термінальна стадія – заключна. Відбувається важке враження організму. Будь-яке лікування стає неефективним. Хворий помирає протягом декількох місяці

Тестування на ВІЛ-інфекцію, гепатити В і С

Виявити ВІЛ, гепатити В і С в організмі людини можна тільки за аналізом крові. Тестування на ВІЛ-інфекцію можна пройти в державних і приватних медичних установах. Програма з надання такої послуги називається добровільне консультування і тестування на ВІЛ-інфекцію, скорочено — ДКТ. Послуга надається добровільно, конфіденційно та безкоштовно.

Добровільність передбачає добровільну згоду людини пройти тестування. Виняток — обов’язкове тестування донорської крові та органів.

Конфіденційність означає, що інформація, що стала відома консультанту чи особі, яка проводила тестування, під час надання послуг ДКТ (факт звернення особи, зміст отриманих послуг, дані про її особисте життя, контактні реквізити, результати тесту тощо), є конфіденційною. Така інформація може бути передана законним представникам неповнолітньої або недієздатної особи, закладам охорони здоров’я, органам прокуратури, слідства, дізнання, суду у випадках, передбачених законами України.

Консультування перед тестуванням і після нього також здійснюється конфіденційно. Кожному, хто має намір пройти тестування, надається інформація про його мету та процедуру, шляхи передачі, заходи та засоби профілактики ВІЛ-інфекції, можливі результати тесту, медичну, психологічну та соціальну допомогу тощо. За бажанням людини ДКТ може бути проведено анонімно, без зазначення даних, за якими можна ідентифікувати особу (наприклад, паспортних даних, місця проживання тощо). У такому разі для проходження консультування та тестування людині надається спеціальний код.

Тестування на ВІЛ-інфекцію має бути доступне всім та здійснюватися без оплати. Люди мають бути поінформовані про заклади (адреси, номери телефонів, режим роботи), що надають послуги з ДКТ.

Тестування на ВІЛ-інфекцію та гепатити В і С вважають дієвим заходом профілактики цих небезпечних інфекцій. Проте найнадійніший захист від інфікування ВІЛ, гепатитами В і С - ваша впевнена поведінка та вміння приймати зважені рішення.

3.Українське законодавство про ВІЛ/СНІД Щоб убезпечити людей від інфікування ВІЛ-інфекцією, держава також вживає профілактичних заходів.

Заходи держави щодо профілактики інфікування ВІЛ-інфекцією:

- тестування на ВІЛ-інфекцію

- перевірка донорської крові та органів на наявність ВІЛ Використання одноразових шприців для ін’єкцій та одноразових систем для переливання крові, обробка ран у спеціальних рукавичках Обстеження груп ризику

- анонімне обстеження та лікування пацієнтів, збереження лікарської таємниці щодо інфікованих і хворих

- санітарно-просвітницька робота серед дітей і молоді щодо небезпеки ранніх статевих стосунків, попередження алкоголізму і наркоманії, які сприяють поширенню ВІЛ-інфекції

- профілактичні огляди, зокрема в Клініках, дружніх для молоді

Існують спеціальні законодавчі акти України, що стосуються проблеми ВІЛ-інфекції. До них належать закони України «Про запобігання захворюванню на СНІД та соціальний захист населення», «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», «Про донорство крові та її компонентів», укази Президента України, спрямовані на збереження репродуктивного здоров'я молоді України, захист населення від ВІЛ-інфекції та СНІДу, профілактику СНІДу.

Українська держава бореться зі СНІДом, використовуючи для цього правову базу й досягнення медицини, співпрацюючи з міжнародними організаціями.

ЗАКОНИ УКРАЇНИ З ВІЛ / СНІДУ

"Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя..."

"Про затвердження Загальнодержавної цільової соціальної програми..."

"Про виконання програм Глобального фонду..."

Про захист персональних даних

"Про внесення змін до Закону України "Про запобігання захворюванню на СНІД..."

Закон України "Про захист населення від інфекційних хвороб" 06.04.2000р.

Закон України "Про протидію поширенню хвороб, зумовлених ВІЛ..."

Про протидію поширенню хвороб, зумовлених вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), та правовий і соціальний захист людей, які живуть з ВІЛ

4. Протидія стигмі й дискримінації ВІЛ-інфікованих

ВІЛ-інфікована людина не помирає відразу, вона може жити впродовж тривалого часу. Як вона має прожити ці роки і як суспільство має ставитися до ВІЛ-інфікованих людей? На жаль, такі люди можуть підлягати стигмі й дискримінації.

Стигма в перекладі з грецької мови означає «тавро», «пляма», «ярлик». Це характеристика людини або групи, що вважається свого роду пороком і викликає прагнення покарати, ізолювати або якось інакше принизити людей. Стигма — це надзвичайно сильний соціальний ярлик, що змушує ставитися до людини тільки як до носія небажаної якості.

Учені виокремлюють три загальні риси стигми.

1. Відмінності між людьми підкреслюються й уважаються важливими. Людей поділяють на протилежні категорії: чорні й білі, сліпі й зрячі, ВІЛ-позитивні й ВІЛ-негативні.

2. Людям з відмінностями приписують негативні якості. Наприклад, уважають, що всі люди з ВІЛ небезпечні, що ВІЛ-інфіковані хочуть заразити інших, що ВІЛ-інфекцією заражаються тільки через аморальну поведінку. Тобто людям, яких об'єднує тільки одна риса (наявність вірусу в крові), приписують негативні якості, що з вірусом жодним чином не пов'язані: прагнення створити небезпеку для інших, бажання завдати шкоди. Іноді приписування небажаних ознак зовні може виглядати доброзичливим і навіть протилежним стигмі. Наприклад пропонується допомагати всім ВІЛ-позитивним людям, у всьому їх підтримувати. Але в цьому разі мається на увазі, що люди з ВІЛ — жертви, вони несамостійні, усі їхні проблеми пов'язані тільки з ВІЛ.

3. Люди поділяються на «нас» і «них», тих, які є інакшими. Коли ми когось стигматизуємо, то мислимо категоріями «ми» і «вони». Такий розподіл дозволяє вважати, що «вони» не такі, як «ми», і обов'язково в чомусь гірші від нас.

Якщо люди вважають якусь відмінність дуже важливою, приписують людям, у яких вона є, негативні риси і можуть легко розділити за цією ознакою людей на «нас» і «них», то мова йде саме про стигму.

Дискримінація — це прояв стигми, це стигма, що стала дією. Дискримінація — це обмеження прав частини населення за певною ознакою. Як ознака може виступати будь-яка значуща відмінність особистості, наприклад раса, національність, стать, релігійні переконання, інвалідність, рід занять, стан здоров'я. Дискримінація можлива тільки внаслідок нерівного розподілу влади й контролю в суспільстві.

Стигма розвивається на основі незнання й страху. Якщо людина нічого не знає про природу ВІЛ і шляхи його поширення, то в неї виникає страх заразитися й померти. Цей страх і наділяє ВІЛ-інфікованих усіма можливими негативними рисами.

Знання допомагає людині переглянути свої страхи й нелогічні уявлення. Важливо знати не тільки про шляхи передачі вірусу, але й про права людей, які живуть із ВІЛ, уразливих до ВІЛ про групи і про саму стигму й дискримінацію у зв'язку з ВІЛ.

Дискримінація людей з ВІЛ і членів їхніх родин має різні форми і прояви: від вимог ізолювати їх від суспільства до звільнень з роботи, неприйняття до школи, погроз і образ на їхню адресу.

Дехто вважає, що ВІЛ -інфікованих треба ізолювати, як, наприклад, хворих на дизентерію або SARS. Але, як уже зазначалося, ВІЛ — це інфекція, шляхи передання якої обмежені, і тому нема потреби запроваджувати карантин чи ізолювати хворих.

Ізоляція такої кількості людей була в жорстокою, а головне -безглуздою, оскільки не дала б жодної користі. Адже якщо люди покладуть відповідальність за свою безпеку на державу, а самі не захищатимуться, наприклад, під час сексуальних контактів чи ін'єкцій, вони дуже ризикуватимуть. ВІЛ не має специфічних симптомів, його неможливо розпізнати за висипкою або іншими зовнішніми ознаками. Людина може багато років жити з ВІЛ, виглядати абсолютно здоровою, нічого не знати про це й інфікувати інших.

Тим, хто ставиться до людей, які живуть з ВІЛ, жорстоко, уникає їх, знаважливо висловлюється на їхню адресу, доцільно нагадати моральну заповідь: “Стався до інших так, як ти хочеш, щоб ставилися до тебе”. Адже може трапитися так, що й вони опиняться в скруті, а ніхто н6е подасть руки.

Інфекції, що передаються статевим шляхом (ІПСШ): шляхи передачі й способи захисту

Інфекції, що передаються статевим шляхом (ІПСШ), або венеричні захворювання, зустрічаються тільки в людини. Причиною хвороб можуть бути різні мікроорганізми — бактерії, віруси, паразити, найпростіші, грибки. Ці інфекції передаються при статевих контактах і найчастіше вражають сечостатеві органи. Можливе також зараження через кров, наприклад при сифілісі. Побутове зараження можливе тільки при дуже близькому контакті.

ІПСШ дуже заразні. До більшості із цих хвороб не виникає імунітету, тому ІПСШ можна хворіти багато разів. До найпоширеніших інфекцій, що передаються статевим шляхом, належать гонорея, сифіліс, герпес, кандидоз, бородавки, кондиломи, папіломи, лобкові воші.

До способів захисту від ІПСШ належать використання презерватива, моральна поведінка, відсутність безладних статевих зв'язків.

5. Єднання заради життя, Долі відомих людей

Рудольф Нурієв досяг успіху. За своє творче життя він виконав усі провідні чоловічі партії класичного балету. Соліст театру імені С Кірова( нині Маріїнського театру у Санкт – Петербурзі), зірка Лондонського королівського балету, директор балетної групи Паризької Гранд – опери…Світ захопила хвиля «рудольфоманія»: тисячі прихильників Нурієва чекали на кумира в різних куточках Землі. Він знімався у кіно, з’являвся на телебаченні, робив балетні постановки для різних компаній. Та всі творчі й життєві плани Рудольфа Нурієва перекреслив СНІД.

1984 року великому танцівникові повідомили, що він інфікований вірусом імунодефіциту людини. Спочатку цю звістку Нурієв сприймав спокійно, бо розраховував вилікувалися за допомогою своїх грошей. Відтоді він витрачав на лікування до 2 мільйонів доларів США на рік.

Сподівання виявилися марними. Стан здоровя погіршувався. Останні сто днів свого життя Нурієв провів у Парижі. «Тепер мені кінець?» - постійно запитував він лікарів.

Тепер настав його кінець. Життя перервано СНІДом. Рудольфа Нурієва поховано на російському цвинтарі Сен-Женевє’в де Буа під Парижем поруч із могилою кінорежисера Андрія Тарновського

Фреді Меркьюрі та його рок-гурт «КВІН» швидко набули популярності. Їхні пісні користувалися незмінним успіхом. Новаторське використання відео, створення перших рок-відеокліпів, запис альбомів та музики до кінофільмів – сприяли шаленому успіхові групи. Фреді Меркьюрі стає одним із найбагатіших музикантів британської шоу- індустрії. Він досяг успіху, але загинув від СНІДу Останні дні життя Меркьюрі були жахливі. Він уже не міг їсти, погано бачив і говорив, важко дихав, нікого не впізнавав. Залишився байдужим до своєї колекції антикваріату, не помічав купи листів та листівок від прихильників, не цікавився заявою від його імені: «Хочу підтвердити: аналіз моєї крові виявив вірус імунодефіциту людини. У мене СНІД. Я тримав цю інформацію в секреті. Щоб зберегти спокій рідних та близьких. Та настав час повідомити правду моїм друзям та прихильникам. Сподіваюся, що всі вони об’єднаються у боротьбі з цією жахливою хворобою». Незабаром Фреді не стало…

У листопаді 1991 року від СНІДу загинув американський баскетболіст Ірвін Джонсон.

Ще за життя він написав книгу «Що ви можете зробити, щоб запобігти СНІДу».

Джазовий трубач Майкл Девіс зберігав таємницю про те, що в нього СНІД до самого кінця. Помер у 1991 році. Головна причина смерті – запалення легень.

Художник-графік Кайф Херинг працював як одержимий до останнього дня. Він знав про свою хворобу, але все віддав на користь людства.

Скромний комісар Клаус Шварцкопф із серіалу «Місто злочину» не сказав про свою хворобу нікому з близьких людей. Він помер під час зйомок фільму. Клаус говорив: «Треба сподіватись, що я не одержу СНІД при переливанні крові». Так він намагався приховати свою таємницю до кінця.

Рок Хадсон, Майлз Девіс, Курт Рааб, Жан-Поль Арон, Хоре Біпек, Віто Руссо, Мішель Гі, Мішель Фуко, Ентоні Перкінс, Кейт Херинґ, Лі Берейс, Арні Зап, Брюс Четвін... - вони загинули від СНІДу, їх та багатьох інших увіковічнили на алеї "Роздолля роздумів".

6.Міфи і реальність про ВіЛ/СНІД - https://prm.ua/desyat-mifiv-pro-vil-snid-yaki-varto-zabuti - 10 міфів про ВІЛ/СНІД

Чи може захворіти на СНІД той, хто не інфікований ВІЛ?

Ні. СНІД — це імунодефіцит, який є наслідком ВІЛ-інфекції. Бувають інші види імунодефіцитів. Деякі мають вроджений характер, інші виникають внаслідок перенесених захворювань, сильних стресів або недостатнього харчування.

Хто уразливіший до ВІЛ — чоловіки чи жінки?

Фізіологічно жінки уразливіші до ВІЛ. Адже площа слизової оболонки вагіни значно більша, ніж площа слизової оболонки на чоловічому статевому органі. Дівчатка-підлітки уразливіші до ВІЛ, ніж жінки віком від 18 до 45 років. Через недорозвиненість шийки матки об’єм виділень є недостатнім для створення бар’єра для проникнення ВІЛ.

Хто такі ВІЛ-довгожителі?

Приблизно у 5% людей навіть у тривалих періодах захворювання не спостерігається симптомів його розвитку. Кількість вірусів у крові залишається низькою, а кількість лімфоцитів у нормі. Цих людей називають довгожителями, або «нон-прогресорами». Їх ретельно досліджують, намагаючись 19 пояснити цей феномен. Висунуто три гіпотези: або ці люди інфіковані ослабленим різновидом ВІЛ, або їхня імунна система реагує по-особливому, або опір організму є генетично зумовленим.

Чи існують ліки від СНІДу?

Ліків, здатних повністю знищити вірус в організмі людини і відновити функцію зруйнованої імунної системи, поки що не існує. Розроблено антиретровірусні препарати, які подовжують

безсимптомний період ВІЛ-інфекції.

Що таке антитіла?

Для боротьби з патогенними мікроорганізмами імунна система утворює особливі речовини — антитіла. Наявність антитіл у крові людини означає, що вона перехворіла на інфекційну хворобу або зробила щеплення. Наявність у крові антитіл до ВІЛ свідчить, що людина ВІЛ-інфікована.

Який період називають «вікном»?

Це період з моменту інфікування, протягом якого утворюються антитіла, які можна виявити в організмі. Він триває від одного до трьох місяців з моменту зараження, у деяких випадках — довше.

Які бувають аналізи на ВІЛ?

Найдостовірніший і найпоширеніший тест — ІФА (імуноферментний аналіз). Він показує наявність або відсутність у крові антитіл до ВІЛ. Його рекомендують робити не раніш як через 3—6 місяців від моменту зараження. У разі позитивного результату ІФА призначають підтверджувальний аналіз — імунний блотінг (імуноблот). Є аналіз, що виявляє не антитіла, а білки самого вірусу. Його назва — полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР). Він може дати результат уже через 10 днів після зараження, але нерідко цей результат псевдопозитивний і тому потребує підтвердження методом ІФА.

Що таке безсимптомний період?

• Безсимптомним називають період від часу інфікування до появи симптомів, характерних для СНІДу.

• Тривалість цього періоду суттєво відмінна у різних людей і залежить від віку, статі, стану здоров’я, від того, як людина піклується про себе. Навіть без антиретровірусної терапії безсимптомний період може тривати понад десять років.

• З появою АРВ-терапії цей період подовжується на невизначений час. Вважається, що, приймаючи ліки, людина може дожити до старості, як, наприклад, хворі на цукровий діабет, що приймають інсулін. 21

• У багатьох розвинених країнах, де антиретровірусна терапія широкодоступна, ВІЛ-інфекцію тепер вважають не фатальним, а хронічним захворюванням.

• У безсимптомному періоді може не бути жодних проявів цього захворювання. Іноді навпаки — хвороби, пов’язані зі зниженою функцією імунної системи, виникають регулярно протягом багатьох років, задовго до виникнення СНІДу.

Чи можна заразитися ВІЛ у манікюрному салоні?

Тільки якщо робити манікюр інструментами, на яких залишилась інфікована кров попереднього клієнта. При цьому ще вірогіднішим є інфікування гепатитами В і С (їхні віруси стійкіші, ніж ВІЛ). Якщо інструменти знезаражені, ризику немає.

Чи можна інфікуватися ВІЛ, займаючись контактними видами спорту?

Не зафіксовано жодного випадку, коли людина, яка займається спортом, була б інфікована при цьому або заразила інших людей. Яскравий приклад — баскетболіст Мейджик Джонсон, який спочатку покинув великий спорт, а потім повернувся. Гіпотетично це може статися, якщо кров ВІЛ-позитивного спортсмена потрапить на рану іншого. З огляду на це доцільно у разі виникнення кровотечі виконати такі процедури: зупинити кровотечу, а потім обробити рану антисептиком і закрити її пластиром або пов’язкою. При наданні допомоги травмованій людині завжди одягати гумові або латексні рукавички.

Чому комарі не передають ВІЛ-інфекцію? Поясніть детально.

• По-перше, це доведено епідеміологічно. Якби ВІЛ передавався комарами, ареал його поширення був би іншим. Насправді території з найбільшим поширенням ВІЛ-інфекції не збігаються з територіями найбільшого поширення комарів

• По-друге, якби це було так, у світі реєстрували б випадки зараження дітей і людей похилого віку не через кров або від інфікованої матері. А цього не відбувається.

• По-третє, комарі при укусах упорскують свою слину, а не кров попередньої жертви. Збудники деяких інфекційних захворювань (наприклад, малярійний плазмодій) здатні розмножуватися в слині комах, а ВІЛ — ні.

• Комахи не жалять двох людей підряд. Після укусу вони деякий час «відпочивають». Цього досить, щоб ВІЛ загинув в організмі комара.

Що таке СНІДофобія?

СНІДофобія — це страх перед зараженням ВІЛ, що виходить за межі здорового глузду. Коли людина відчуває необґрунтований страх, з яким вона не здатна впоратися самостійно, їй слід звернутися до психолога чи психіатра.

Чи може ВІЛ-позитивний педагог працювати в школі і чи зобов’язаний він повідомити директора про свій діагноз?

Діагноз ВІЛ-інфекція не є перешкодою для будь-якої професійної діяльності. Розголошення ВІЛ-статусу — особиста справа кожного. Людина приймає це рішення, зважуючи усі «за» і «проти». Найчастіше добровільно розголошують свій діагноз відомі люди, які намагаються зробити внесок у боротьбу зі стигмою і дискримінацією людей, що живуть з ВІЛ. Людина зобов’язана повідомити про це тільки свого сексуального партнера.

Мені сказали, що оскільки я ВІЛ-позитивний, то не зможу поїхати за кордон навіть у турпоїздку. Але як у турагентстві дізнаються про це? Може, в лікарні поставлять штамп у моєму паспорті?

Жодної відмітки у паспорті не роблять. Лише деякі країни вимагають довідку про ВІЛ-статус для отримання візи. Отже, ви можете мандрувати світом і жити повноцінним життям.

Висновок

ВІЛ-інфекція стала епідемією. ВІЛ ослаблює захисні сили організму. Крім ВІЛ-інфекції, небезпечними для людини є також вірусні гепатити В і С. Потрібно знати шляхи й умови передачі цих інфекцій, пам’ятати, як вони не передаються. Щоб убезпечитися від інфікування ВІЛ, гепатитами В і С, треба вести здоровий спосіб життя, уникати небезпечних компаній і ситуацій. Пам’ятати формулу індивідуального захисту. Уміти оцінювати ризик інфікування в повсякденному житті та додержуватися заходів безпеки.

IV. Узагальнення, систематизація й контроль знань та вмінь учнів

БЛІЦ -ТЕСТ

1.Безпечно обнімати людину, хвору на СНІД.

2. Заразитися СНІДом можна, користуючись громадським туалетом.

3. Знаходитись у класі разом з учителем, який хворіє на СНІД, безпечно.

4. Можна заразитися на СНІД, якщо мав тільки один сексуальний контакт.

5 Якщо хтось у школі отримав травму, яка супроводжувалася кровотечею, треба зупинити йому кров своїми руками.

6. На СНІД можна заразитися, якщо хворий чхає і кашляє на тебе.

7. СНІД передається через рідкі виділення тіла.

8. Вірус викликає СНІД.

9. Багато симптомів СНІДу нагадують симптоми інших захворювань.

10. Одна з проблем, пов'язаних зі СНІДом, полягає в тому, що між зараженням і моментом прояву захворювання можуть пройти роки.

V. Домашнє завдання

У підручнику – https://pick.net.ua/uk/9-class/1938-osnovy-zdorovia

прочитати §25-26, відповісти на запитання після параграфа.

https://life.pravda.com.ua/health/2018/12/1/234263/ - пройти тест онлайн

Блог Ніни Христусь

Основи здоров'я 9-А / Б

Немає коментарів:

Дописати коментар