Дистанційне завдання  під час карантину  16-20.03.2020 р.

20.03.2020   Основи здоров’я  9-В

Сімейне життя ніколи не буває суцільним святом. 
Умій ділити не тільки радості, а й горе, біду, нещастя.

В.А. Сухомлинський

Щоб оцінити сімейне щастя, необхідне терпіння; 
нетерплячі натури обирають нещастя.

Джордж Сантаяна

Сім'я – це суспільство в мініатюрі, 
від цілісності якого залежить безпека всього 
людського великого суспільства

Фелікс Адлер

Шлюб без дітей, як день без сонця.
Античний афоризм

Тема: Репродуктивне здоров'я молоді. Школа молодих батьків

Мета і завдання: поглибити знання учнів з проблеми здорового способу життя; формувати уявлення учнів про репродуктивне здоров’я; виховувати почуття цінності родинних стосунків, відповідального батьківства.

Хід уроку

I.      Організаційний момент.

II.       Актуалізація опорних знань.

III.       Мотивація навчальної діяльності.

Повідомлення теми і мети уроку.

Народження дитини - це диво, щастя для кожної людини. Але, на жаль, цього дива може і не статися, якщо змолоду недбайливо ставитися до свого здоров’я.

Що таке репродуктивне здоров'я? Що впливає на репродуктивне здоров’я? Сьогодні ми спробуємо знайти відповіді на ці та інші запитання..

Родина є однією з найважливіших життєвих цінностей. У шлюбі чоловік і жінка можуть найповніше реалізувати себе як чоловік і дружина, голова і господиня, батько і матір. Дружна родина надихає, підтримує, допомагає переживати складні часи, реалізовувати найсміливіші плани. Від родини, насамперед, залежить здоров’я і розвиток дітей. У ній задовольняють базові потреби дитини - фізіологічні, соціальні і духовні.

Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Як ви гадаєте чи потрібні вам знання з такої теми?

Готуючись до нашого заняття, я переглянула ваші сторінки в  соціальних  мережах. І ось на що натрапила (вислови, малюнки про кохання, сім'ю, зраду, інтимні взаємини…) Виявляється, ця тема вас турбує і, сподіваюсь, буде для вас корисною.

- В мене сім'я асоціюється із великим будинком, а кожна цеглинка – це складова, від якої залежить добробут сім'ї.

- А з якими словами асоціюється у вас

слово «сім'я»?

-          А ви готові до створення сім'ї? Чому?

-          А що станеться з будинком, якщо деяких цеглинок не стане?                 

Отже, що таке сім'я,  репродуктивне здоров'я та чому вони такі важливі для продовження роду  формування здорової нації ми сьогодні дізнаємось на занятті.

- Як ви гадаєте, чи варто планувати своє майбутнє?

Примірний перелік питань для роботи над темою уроку

І.Роль і функції сім'ї. Готовність до сімейного життя. Репродуктивне здоров'я. Стан репродуктивного здоров'я молоді в Україні. фактори впливу та ризики. Перегляд відео https://www.youtube.com/watch?v=lyUmMXPbzz0 – історія однієї сім’ї

ІІ. Планування вагітності й необхідність перегляду способу життя, перевірки стану здоров’я, здійснення профілактичних заходів Негативні наслідки ранніх статевих стосунків. Профілактика вроджених вад. Декалог профілактики вроджених вад.

ІІІ. ІПСШ. Профілактика та боротьба із ЗПСШ.Значення моральних цінностей для запобігання ІПСШ.

https://drive.google.com/file/d/1rrbbve8iFLdk91w_YJxHtsu6MWsmPOAA/view?usp=sharing – презентація ( для бажаючих знати більше)

ІV.  Робота установ, які надають соціально-психологічні та медичні послуги за місцем проживання.

https://www.youtube.com/watch?v=DsPs3q-bwkI

https://www.youtube.com/watch?v=1UygLrJEMCo - для тих, кому цікаво знати більше

V. Відверто про:

https://www.youtube.com/watch?v=V-GwEsEpYnU – статеве дозрівання хлопчиків

https://www.youtube.com/watch?v=znEQdzdHyE0  - статеве дозрівання дівчаток

https://www.youtube.com/watch?v=yIhrj65ff3Y

https://www.youtube.com/watch?v=KAt9SY0--64

***
https://www.youtube.com/watch?v=oDBlrk1pnco
https://www.youtube.com/watch?v=KqXBun0qp7o – дошлюбне статеве життя

https://www.youtube.com/watch?v=KmIdQFQPUoI –«Сніданок 1+1»

https://www.youtube.com/watch?v=NJYZLnVQYaI

І. Роль і функції сім'ї. Готовність до сімейного життя. Репродуктивне здоров'я. Стан репродуктивного здоров'я молоді в Україні. фактори впливу та ризики. 

Сім'я – це семеро таких, як я. Таємниче число сім! Яким його тільки не вважають: і священним, і божественним, і магічним, і щасливим. Сім днів тижня, сім днів тривав всесвітній потоп, відомо сім чудес світу. Число сім часто зустрічається в різних відомих прислів'ях і приказках, фразеологізмах Наприклад,бути на сьомому небі, сім смертних гріхів, до сьомого поту, під сімома вітрами , семимильними кроками, сім п’ятниць  на тиждень , сім шкур спускати , сім разів одміряти.

Сім'я – соціально активна група людей, пов'язаних кровною чи шлюбною спорідненістю на основі взаємної спільної мети, інтересів і моральної відповідальності, які ведуть самостійну господарсько-економічну діяльність, дотримуючись законів і правил, прийнятих у державі. Сім'я утворює основу суспільства, котре стоїть на сторожі її інтересів. Усі релігії також беруть під захист сім'ю, шлюб і всі основні події родинного життя.

«Вік вступу в шлюб.» (Випереджаюче навчання):

       Знайомство з законодавством деяких країн, що встановлює мінімальний вік вступу в шлюб, дозволяє виявити досить «цікаву» строкатість у визначенні його меж. В цілому вони коливаються від 9 до 18 років для жінок, і від 14 до 22 років для чоловіків, до того ж закон дозволяє деякі винятки.

В Україні одружуватись молодим людям можна лише з 18 років. Раніше шлюбний вік для жінки становив 17 років, для чоловіка - 18 років.

Варто зазначити, що одружитися можна і раніше, але тільки за рішенням суду. Так, за заявою особи, яка досягла 16 років, суд може дати право на шлюб, якщо буде встановлено, що це відповідає її інтересам. Раніше одружитися через суд можна було з 14 років.

У таких країнах, як Саудівська Аравія і Судан, мінімальний вік для вступу в шлюб для хлопчиків і дівчаток становить 10 років, в Ірані - 9 років. У Ємені зовсім дозволені шлюби в будь-якому віці.

У США дівчата можуть вступити в шлюб з 12 років, хлопчики - з 14 років, в Лаосі - з 15 років. У Китаї, тим часом, шлюбний вік для жінок становить 20 років, а для чоловіків - 22 роки.

У багатьох європейських країнах, таких як Іспанія, Португалія, Італія і Німеччина, офіційний вік для вступу в шлюб становить 16 років.

У Франції, Польщі, Румунії, Греції та Албанії можна вступити в шлюб з 18 років. У Словенії, судячи з даних, вийти заміж або одружуватися дозволено з 15 років.

 «Готовність до сімейного життя».

У кожній країні є закони, які визначають мінімальний вік укладення шлюбу.

Яким є цей вік в Україні?

Згідно із Законом «Про внесення змін до Сімейного кодексу України щодо підвищення шлюбного віку», опублікованим у газеті «Голос України» (№ 64 від 7 квітня 2012 року), шлюбний вік для чоловіків та жінок встановлюється з 18 років.

Крім того, передбачено, що за заявою особи, яка досягла 16 років, за рішенням суду їй може бути надано право на шлюб, якщо буде встановлено, що це відповідає її інтересам.

Однак, далеко не всі юнаки і дівчата готові до сімейного життя в такому молодому віці. Для створення міцної сім’ї замало лише кохання. Зокрема, коли молоде подружжя не усвідомлює відповідальності своєї нової ролі «Човен кохання розбивається об побут». Таке нерідко трапляється через те, що подружжя не має важливих навичок - як побутових, так і життєвих.

 «Яким повинен бути справжній чоловік (батько), справжня жінка (мати)?».

Назвіть обов’язки чоловіка і батька та обов’язки дружини і матері та аргументуйте власну позицію.

2.Функції сім'ї. 

Гармонійний розвиток сім'ї пов'язаний зі здійсненням різноманітних функцій, які, як і її структура, багато в чому залежать від існуючих у суспільстві соціально-економічних умов.

1. Створення позитивного емоційного фону. Молодята на основі щирого кохання, поваги, ввічливості та ніжності створюють емоційний фон у родині, котрий сприяє зміцненню шлюбного союзу. Від стилю спілкування, манер, взаємин залежать благополуччя сім'ї та гармонійність її розвитку.

Молодим людям, які створили сім'ю, випадає чимало випробувань. Тому слід пам'ятати, що будь-який конфлікт, що виник у сім'ї, можна розв'язати. Однією з умов для збереження в сім'ї добрих взаємин є вміння чоловіка та дружини піти на компроміс.

Впродовж багатьох років спільного життя почуття обох людей піддаються серйозним випробуванням. І тільки у тих сім'ях зможуть уникнути відчуження й зневіри один до одного, у яких життя членів подружжя облагороджене щирими почуттями.

Створення позитивного емоційного фону в сім'ї однаково залежить від обох членів подружжя. Важливо, щоб кожний завжди і беззастережно віддавав усе, що він може дати. Хто залишає що-небудь для себе, тримає щось у резерві, той не може розраховувати на взаємне щастя. Ніхто не може отримати в шлюбі більше, ніж він сам вклав у нього.

2. Інтимні взаємини. Взаємини у спільному житті членів подружжя багатогранні. І однією з таких граней є інтимна близькість. Це природне для людини явище, облагороджене високим почуттям кохання. Тому найважливішою умовою родинного щастя є повна гармонія в сексуальній сфері. Це найбільша інтимна близькість чоловіка і жінки, де немає місця недомовкам, сумнівам, сором'язливості.

Гармонійні сексуальні взаємини чоловіка і дружини багато в чому сприяють благополуччю і щастю родини.

3. Дітородна функція є однією з важливих функцій сім'ї. У щасливому шлюбі діти забезпечують найміцніший духовний зв'язок між членами подружжя. Народження дитини – це радість, щастя, велике родинне свято. У цей період додаткові клопоти повинен брати на себе чоловік, виявляючи цим своє трепетне ставлення до дитини і дружини.

4. Виховання дітей – одна з провідних і складних функцій сім'ї.

Виховання – активне, цілеспрямоване формування особистості людини. Мета виховання полягає у формуванні всебічно і гармонійно розвиненої особистості, у якій поєднується духовне багатство і фізична досконалість, моральна зрілість, потреба у праці на благо людства.

Процес виховання дитини починається з перших днів її життя. Важливу роль у цьому відіграє родина. У сім'ї закладаються основи працелюбства дитини, формується низка важливих якостей особистості. Вирішальну роль у цьому відіграють внутрішньородинні взаємини батьків. Вони для дітей – перші та головні еталони, що втілюють тип поведінки як жінки, матері, дружини, так і мужчини, чоловіка, батька. Взаємини батьків, їхнє ставлення до інших людей, до найрізноманітніших явищ життя істотно впливають на формування особистості дитини.

-                     А що б ви хотіли виховати в своїх дітях?

Виховуючи дітей, пам’ятайте, що ви приклад для наслідування, недарма англійське прислів'я каже: «Не виховуйте дітей, все одно вони будуть схожі на вас. Виховуйте себе».

Однією із складових виховання є статеве виховання.

Статеве виховання – процес, спрямований на вироблення якостей, властивостей, а також установок особистості, необхідне суспільству відношення людини до представників іншої статі.

У процесі статевого виховання необхідно вирішити ряд конкретних педагогічних задач, до числа яких відносяться:

- виховати почуття відповідальності у взаєминах між людьми чоловічої і жіночої статей за кожний вчинок;

- виховати прагнення мати міцну, здорову і дружну родину;

- виховати здатність розуміння інших людей і почуття поваги до них не тільки як до людей взагалі, але також як до представників чоловічої і жіночої статей, здатність враховувати і поважати специфічні статеві їхні особливості в процесі спільної діяльності;

- виховати здатність і прагнення оцінювати свої вчинки у відношенні інших людей з обліком їхньої статевої приналежності, виробити поняття гарного і поганого вчинку в сфері цих відносин;

- виховати відповідальне відношення до свого здоров'я і здоров'я інших людей, сформувати переконання про шкоду і небезпеку ранніх статевих зв'язків, про неприпустимість безвідповідальності і легкодумства у відносинах з особами іншої статі;

- виробити правильне розуміння дорослості.

5. Повага та підтримання доброзичливих взаємин з батьками, родичами, друзями, співробітниками.

Крім внутрішніх взаємин, велику роль у розвитку та формуванні

сім'ї відіграють взаємини дітей із батьками. Батьки – це найближчі люди, котрі завжди приходять на допомогу молодій родині і словами, і вчинками.

Доброзичливі зауваження та поради батьків часто допомагають молодятам переборювати побутові труднощі, знаходити правильні рішення у складних життєвих ситуаціях. Проте потрібно враховувати те, що втручання батьків не завжди може мати об'єктивний характер.

Молодятам слід пам'ятати, що проблеми їхньої сім'ї повинні й можуть правильно вирішуватись удвох. Консультацію з питань сексуального життя можна одержати у спеціаліста.

6. Господарсько-економічна функція сім'ї. Ця функція залежить від факторів об'єктивних (суспільно-економічне становище в країні) і суб'єктивних (рівень потреб, місце проживання, наявність комунальних зручностей, дачі, машини, спосіб життя, кількість і вік дітей, освіта тощо).

Життєзабезпечення сім'ї вимагає чіткої організації та розподілу виробничо-побутового навантаження між її членами з урахуванням сил і можливостей чоловіка і дружини. Відповідно до цього чоловік, як фізично сильніший, стає годувальником сім'ї, заробляє засоби на прожиття, виконує важку роботу. Чоловік зобов'язаний брати активну участь у фізичному та моральному вихованні дітей, надавати їм допомогу під час підготовки уроків, відвідувати батьківські збори тощо.

Жінка піклується про приготування їжі, про підтримання порядку в господі тощо. Істотну допомогу у виконанні хатніх справ можуть надати діти, до цього їх слід привчати якомога раніше.

Оптимальний розподіл побутового навантаження між членами сім'ї дозволяє достатньо часу надавати спільному дозвіллю.

7. Виробничо-трудова функція родини пов'язана з господарсько-економічною. Багато в чому матеріальний добробут залежить від характеру праці членів сім'ї і як вона оплачується. Проте, вибираючи місце роботи, потрібно враховувати не тільки матеріальний бік, але й моральний, тобто процес праці повинен приносити вам почуття задоволення, духовного й емоційного комфорту. Якщо на роботу ходити із задоволенням, мов на свято, вона буде йти гаразд, результати трудової діяльності помітно підвищаться, отже, зростатимуть ваш авторитет і повага до вас.

8. Функція налагоджування родинно-побутового режиму. Ми згадували про створення в родині позитивного емоційного фону, який істотно впливає на здоров'я її членів. Величезне значення для збереження та зміцнення здоров'я сім'ї мають правильно організовані побут і режим відпочинку. Протягом тижня треба приділити час для родинних походів до лісу, річки, на рибалку, на збирання трав, грибів, ягід або просто для прогулянки в парк, містом. Потрібно прагнути до того, щоб відпустка і канікули дітей проводилися активно і бажано у сімейному колі.

Сім'я, у якій добре організований спільний відпочинок, легко і швидко справляється з усіма побутовими й іншими проблемами, а отже, вона завжди сповнена родинного щастя.

9. Функції родинного самовдосконалення. У людині, як і в усьому живому, закладено прагнення до вдосконалення. Розвиваючись, ми вдосконалюємось. Здорова сім'я, що самовдосконалюється, – запорука прогресивного розвитку суспільства.

Отже, як бачимо, формування повноцінної сім’ї – це не тільки важливе соціальне явище, але і питання повноцінного здоров’я будь-якої людини.

Тенденції розвитку сучасних сімей. Причини розлучень.

Сучасні тенденції у функціонуванні української сім’ї:

 - Все більшого розвитку набуває неповна і позашлюбна сім’я.

 - Багато чоловіків і жінок свідомо не вступають у шлюб, а задоволення потреби в коханні пов’язують із пошуком сексуального партнера, а не створенням сім’ї.

 - Дошлюбна поведінка молоді характеризується активними сексуальними пробами на фоні недостатньої психосексуальної обізнаності.

 - Зростає кількість молодих сімей (до 39%), основним мотивом заключення шлюбів яких було «народження дитини». За нашими даними значна доля таких сімей (до31%) розпадається протягом трьох років.

 - Серед мотивів вступу в шлюб у молоді домінують раціональний і матеріальний розрахунок.

 - В дошлюбній поведінці молодих людей спостерігається неадекватно-завищені вимоги до особистості партнера і до шлюбу в цілому (частіше у жінок), що веде до відмови від створення сім’ї і самоактуалізації особистості в професійній діяльності.

 - В установках на лідерство і керівництво в сім’ї значна частина чоловіків (72%) віддають перевагу чоловіку, більша частина жінок орієнтована на демократичну сім’ю. Але в сімейному житті багато молодих жінок виявляють тенденцію до домінування і маніпуляції партнером, дітьми.

 - Сучасні сім’ї і вступаючи в шлюб стійко орієнтовані на малодітну сім’ю.

 - Більшість пар (з різним сімейним стажем) не схильні до співробітництва, пошуку шляхів стабілізації відносин, у них не сформовані соціально-психологічні уміння вирішувати міжособистісні проблеми. Все це формує установку на розлучення як засіб вирішення конфліктів і напруги.

 - Протилежність мотивів, цілей, функціонально-рольових позицій, особистісних характеристик молодого подружжя все більше ускладнює адаптації до шлюбу, зменшує гнучкість і толерантність партнерів, скорочує тривалість адаптивного періоду молодої сім’ї, наближає їх до розлучення.

 - Сучасна сім’я характеризується дезінтегрованістю і незахищеністю її членів перед зовнішніми факторами.

 - Аналізуючи якісні показники сімей, відмічено, що середню сучасну сім’ю відрізняє: закритість, консервативність, дисгармонійність, корпоративність у відносинах.

- Збільшились скарги подружжя на сексуальні дисфункції, які детерміновані психологічними факторами.

 - Погіршуються батьківсько-дитячі відносини. Відомий американський дослідник D.Bradshow рахує, що джерелом кризи сім’ї виступають батьківські норми, які, не дивлячись на розвиток суспільства, залишаються незмінними вже протягом 150 років. Нормам, які вкоренились, характерні авторитарна, домінантна поведінка батьків, подавлення дитячих потреб, заборона прояву емоцій і почуттів, використання дітей для задоволення своїх незадоволених потреб, що в комплексі формує співзалежну поведінку і веде до дисфункційного розвитку особистості.

 - Значна частина молоді орієнтована на повторний шлюб і позашлюбні зв’язки (у випадку, якщо шлюб невдалий).

- На фоні описаних тенденцій відбувається зниження цінності сім’ї, її значення для особистості.

- Прослідковується зростання кількості розлучень, близько 76-78% щорічно.

- А які ж можуть бути причини розлучень?

- зловживання алкогольними напоями (пияцтво переважає серед чоловіків);

- різниця в характерах та інтересах і пов'язані з нею сімейні чвари;

- передчасне, непродумане одруження;

- незадоволення сімейним життям, зрада;

- втручання третіх осіб;

- фінансові труднощі;

- нездатність або небажання когось із подружжя мати дітей...

 - А , як ви гадаєте, хто найбільше страждає від розлучень?

- Вірно, діти.  (Перегляд відеоматеріалу «Історія однієї сім'ї.»)

Найміцніші шлюби на Закарпатті, найменш міцні — в Криму. Щорічно до 200 тис. дітей залишаються без одного з батьків. Збільшується кількість матерів-одиначок, дошлюбних дітей.

До сімей, які включені в «групу ризику» можна віднести :

 1. По стажу шлюбу - молоду, літню сім’ю.

 2. По віку подружжя - 17-20-річні, 38-42-річні, 50-64-річні.

 3. Різниця в віці подружжя - 1-3 роки, 10-20 років.

 4. Шлюби заключені по «вагітності нареченої».

 5. Сім’ї військовослужбовців, бізнесменів, безробітних.

Закріплення вивченого:

Охарактеризуйте сім’ї зображені на малюнках, чи загрожує їм розлучення? Чому?

Що таке репродуктивне здоров’я?

Репродуктивне здоров'я – це стан повного фізичного, розумового і соціального благополуччя, що характеризує здатність людей до зачаття і народження дітей, можливість сексуальних відносин без загрози захворювань, що передаються статевим шляхом, гарантію безпеки вагітності, пологів, виживання і здоров'я дитини, благополуччя матері, можливість планування наступних вагітностей, в т. ч. і попередження небажаної вагітності.

Законом всіх країн обумовлений не тільки сам шлюб, а й умови укладення шлюбу. Перше і найголовніше - взаємна згода осіб, що вступають у шлюб, друге  ̶  досягнення шлюбного віку. З якого віку можна вступити в шлюб, визначає закон.

Репродукція — це продовження роду. А продовження роду є одним із головних призначень людини. З досягненням біологічної та соціальної зрілості юнаки та дівчата створюють родину, у них народжуються діти або не народжуються. Чому? Відповідь однозначна: репродуктивна система, яка саме відповідає за здатність і можливість народжувати дітей, не виконує своєї функції, тобто стан її здоров'я незадовільний. Під репродуктивним здоров’ям розуміють стан цілковитого фізичного, розумового і соціального добробуту, а не просто відсутність захворювань репродуктивної системи, порушень її функцій або процесів у ній.

Репродуктивне здоров’я залежить від дотримання здорового способу,

профілактичної освіти, морально-духовних цінностей особистості, інформаційної політики в ЗМІ.

Поміркуйте чи завжди інформація, що надходить із засобів масової інформації, відповідає нормам суспільної моралі й позитивно впливає на репродуктивне здоров’я молоді.

Вплив ЗМІ на репродуктивне здоров’я людини є вагомим, однак не вирішальним. Адже від вас самих залежить стан здоров’я. А для цього потрібно знати фактори впливу та ризику на репродуктивне здоров’я

Фактори ризику	Фактори захисту
1. Неосвіченість.	1. Профілактична освіта.
2. Погане виховання.	2. Хороша родина.
3. Міфи і стереотипи, які існують у молодіжному середовищі.	3. Розвинені навички критичного мислення і протидія соціальному тиску
4. Негативний приклад (друзі, ЗМІ).	4. Здоровий спосіб життя.
5. Венеричні захворювання.	5. Дошлюбна цнотливість.
6. ВІЛ/СНІД.	6. Гігієна статевих органів.
7. Вживання психоактивних речовин (куріння, алкоголь, наркотики).	7. Вільний доступ до медичних і психологічних консультацій.
8. Травми і захворювання статевих органів.	8. Регулярний медичний огляд (кожні 8-12 місяців).

Коли майбутніх батьків запитують, кого вони більше хочуть- хлопчика, чи дівчинку, ті найчастіше відповідають: “Це не має значення. Головне, щоб дитина була здорова”. На жаль, діти не завжди народжуються здоровими , і перед родиною постають труднощі. Особливо прикро, коли батьки вчасно не подбали про своє репродуктивне здоров'я.

 Обговорення життєвих ситуацій

Завдання: прочитати і обговорити історію, подібні до якої трапляються в

житті.

Максим зустрів Олену після школи і запросив покататися на мотоциклі. Дівчина одразу погодилась, адже Максим давно їй подобався. «Головне — не розчаровувати його», — подумала вона. Коли вони залишилися на самоті, Максим запропонував їй фізичну близькість, і Олена не насмілилася відмовити...

Наступного дня вона побачила Максима у школі. Привіталася, але він навіть не глянув у її бік. Дівчина кілька тижнів переживала, шукала зустрічі з Максимом (який, навпаки, всіляко уникав її). Невдовзі вона відчула, що вагітна...

Проаналізуйте наслідки одного з можливих варіантів розвитку подій:

1. Під тиском батьків Олена і Максим погоджуються взяти шлюб і народити дитину.

2. Олена зважується на аборт - штучне переривання вагітності.

3. Олена вирішує народити дитину і віддати її на всиновлення.

ІІ. Планування вагітності й необхідність перегляду способу життя, перевірки стану здоров’я, здійснення профілактичних заходів Негативні наслідки ранніх статевих стосунків. Профілактика вроджених вад. Декалог профілактики вроджених вад.

Перегляд способу життя

Передусім слід перевірити масу свого тіла. Недостатня вага може спричинити дефіцит поживних речовин в організмі матері й дитини, надлишкова — ускладнення перебігу вагітності на пізніх термінах, підвищення артеріального тиску, додаткове навантаження на суглоби й посилення таких симптомів, як болі у спині й задишка. Зростає й ризик виникнення так званого діабету вагітних.

Обмежувати харчування під час вагітності не рекомендують. Тому бажано нормалізувати вагу тіла до моменту вагітності. Цьому сприяє спеціальна дієта і підібрані фахівцем фізичні вправи.

Слід відмовитись і від малорухливого способу життя. Прогулянки на свіжому повітрі, гімнастика для вагітних, плавання допоможуть жінці легше перенести вагітність, підготуватися до пологів і зберегти поставу.

Дуже важливо обом батькам позбутися шкідливих звичок. Рішення батька кинути курити і відмовитися від алкоголю — найкращий подарунок дружині і майбутній дитині.

Треба врегулювати режим праці та відпочинку, максимально знизити стресові навантаження обох батьків, визначити, чи не впливають на них шкідливі чинники на робочому місці (хімічні речовини, гази, випромінювання від рентгенологічного обладнання). Вагітним не рекомендують працювати в місцях великого скупчення людей, фізично і психологічно перенапружуватися, переохолоджуватись і перегріватися. Сучасні дослідження не виявили негативного впливу випромінювання дисплеїв на плід, але краще скоротити час перебування за комп’ютером.

Перевірка стану здоров’я

Консультація терапевта або сімейного лікаря необхідна для з’ясування, чи були в минулому проблеми з виношуванням дитини, генетичні патології, захворювання, що передаються статевим шляхом, хронічні захворювання, такі як бронхіальна астма, підвищений тиск.

У багатьох жінок із хронічними захворюваннями вагітність проходить нормально, але для зменшення ризику можливих ускладнень це питання слід також обговорити з лікарем.

Якщо близькі родичі мали спадкові захворювання, необхідно пройти тестування на наявність генів цих захворювань. Для цього достатньо обстежити когось одного з подружжя. За наявності у нього такого гена обстежують і другого з подружжя. Якщо носієм гена спадкового захворювання є лише один із подружжя, це не загрожує дитині.

Необхідно заздалегідь відвідати стоматолога для уникнення рентгенологічного дослідження під час вагітності.

Слід також пройти рекомендоване лікарем лабораторне обстеження: визначити групу крові та резус-фактор, наявність імунітету до вірусу краснухи і токсоплазмозу.

Профілактичні заходи

Тим, у кого немає імунітету до вірусу краснухи, потрібно зробити щеплення. Але після вакцинації слід утримуватися від зачаття протягом трьох місяців.^Краснуха — інфекція, що передається повітряно-крапельним шляхом. її збудник може призвести до тяжких вад розвитку плода (глухота, сліпота, вади серця, нервової системи, скелета), особливо якщо жінка перенесла краснуху на ранніх термінах вагітності.

Токсоплазма — паразит, який може міститися в недостатньо термічно обробленому м’ясі, котячих екскрементах і зараженій землі. У здорової дорослої людини токсоплазмоз, спричинений токсоплазмою, проявляється як грипоподібний синдром. Однак під час вагітності він може призвести до внутрішньоутробної загибелі плода, викидня або народження дитини з вадами розвитку. Якщо немає імунітету до токсоплазмозу, не слід прибирати котячий туалет, треба ретельно мити руки після кожного контакту з котом, а на присадибній ділянці працювати в рукавичках.

До рекомендованих профілактичних заходів належить і приймання жінкою фолієвої кислоти та вживання обома партнерами вітамінно-мінеральних комплексів за три місяці до планованого зачаття.

Клінічні дослідження довели, що вживання фолієвої кислоти у підвищених дозах протягом 12 тижнів до і після зачаття знижує ризик народження дитини з вродженими вадами розвитку. Фолієва кислота належить до вітамінів групи В і міститься у злаках, цитрусових, бобових, зелених овочах, зелені, молочних продуктах.

Підготовка до народження дитини потребує від майбутніх батьків спеціальних знань і відповідальності.

Всесвітня організація охорони здоров’я розробила декалог (десять правил) для профілактики вроджених вад.

Плануючи народження дитини, батькам варто переглянути свій спосіб життя, перевірити стан здоров’я і вжити необхідних профілактичних заходів.

У чому небезпека ранніх статевих стосунків? (Вагітність і пологи, аборт, безпліддя, статевий розлад, осуд оточуючих).

Переривання вагітності

Або́рт (лат. abortus — викидень) — штучне переривання вагітності. Аборт може бути мимовільним (викидень) і медичним (пряме втручання — хірургічне чи медикаментозне).

В Україні офіційно в рік роблять 250 тисяч абортів ( кожен 46 (з 100) випадок вагітності). Країна вже увійшла в п'ятірку держав , що лідирують за кількістю переривань вагітності. Неофіційно громадські організації заявляють про 30 мільйонів абортів за роки незалежності. Для порівняння, у сусідній  Польщі за ці ж роки було зроблено лише 82 тисячі абортів, що в 365 разів менше, ніж в Україні. Така тенденція привела до того, що за роки незалежності з 52 мільйонів українців залишилося лише 46 мільйонів.

 Правові аспекти абортів в Україні

Стаття 50 Конституції України дозволяє аборти за соціальними та медичними показниками, правда, якими саме не вказано, а стаття 57 надає право жінці самій вирішувати проблему материнства, тобто, робити чи не робити аборт.

Проведення операції (процедури) штучного переривання небажаної вагітності у вагітної жінки віком до 14 років або у недієздатної особи здійснюється за заявою її законних представників. Штучне переривання вагітності у вагітної жінки, яка досягла 14 років, здійснюється за її згодою відповідно до статті 284 Цивільного кодексу України.

Також регламентується, що за певних обставин (пряма загроза життю жінки, медичні показання та зґвалтування) аборт можливий в установах охорони здоров'я, якщо термін вагітності не перевищує 22 тижні.

Відповідно до рекомендацій міжнародної асоціації захисту прав людини - будь які екмперементи над ембріоном людини після 10 діб (строк початку розвитку мозоку, а відповідно і особистості) – заборонені.

Можна виділити три групи жінок, що йдуть на цю варварську, але іноді  необхідну процедуру:

1. Сексуально неграмотні підлітки - молоденькі дівчата  (15% від всіх, абортів), що недавно пізнали «доросле» життя. Як правило, вони цілком залежні від батьків, соціально неспроможні. У дівчат - підлітків 15-17 років 75% вагітностей закінчується абортом, тобто на 1 пологи приходиться близько 5 абортів.

2. Жінки у «безвихідній» ситуації. У цю групу входять більш фізично і морально зрілі жінки. На аборт їх змушує піти незапланована вагітність, яка виникла в результаті неефективності таблеток або інших засобів від вагітності, зґвалтування або при неможливості продовжувати вагітність у зв'язку з важкою хворобою, зі смертю або розлученням з чоловіком, при відсутності соціальних умов для виховання дитини.

3. Жінки, що свідомо використовують аборт, як засіб для «запобігання від вагітності».  Подібно нашим 60 -70 літнім бабусям, що не знали іншого засобу захисту від вагітності, як аборт, їхні сучасниці, у силу своєї неосвіченості, низького соціального й освітнього рівня, убогості, йдуть на аборт.

Профілактика вроджених вад

Коли майбутніх батьків запитують, кого вони більше хочуть — хлопчика чи дівчинку, ті часто відповідають: «Це не має значення. Головне, щоб дитина була здорова».

На жаль, діти не завжди народжуються здоровими, і тоді перед родиною постають труднощі, які треба долати у боротьбі за малюка. Особливо прикро, коли це стається з причин, яким легко запобігти. Тому кожна молода людина має знати важливу інформацію, яка може вберегти здоров’я її майбутніх дітей та запобігти вродженим вадам.

Підготовку до майбутньої вагітності подружжю найкраще починати за три місяці до зачаття. Це значно знизить ризик вроджених вад. Плануючи народження дитини, батькам варто переглянути свій спосіб життя, перевірити стан здоров’я і вжити необхідних профілактичних заходів.

Перечитайте декалог (десять правил), які Всесвітня організація охорони здоров’я розробила для профілактики вроджених вад

З’ясуйте незрозумілі моменти.

 Декалог профілактики вроджених вад

1. Кожна жінка і чоловік, які досягли статевої зрілості, можуть стати матір’ю і батьком.

2. Найкраще, коли вагітність є запланованою. Бажано визначитися з рішенням про дитину за 3-4 місяці до зачаття.

3. Допологове обстеження — найбільш надійна гарантія здорової вагітності та важлива складова профілактики вроджених вад.

4. Важливо, щоб кожна жінка зробила щеплення від краснухи щонайменше за 2-3 місяці до запланованої вагітності, ідеально — у підлітковому віці.

5. Вживати ліки під час вагітності можна лише за призначенням лікаря і в рекомендованих дозах. НЕ ЗАБУДЬТЕ попередити лікаря, що ви вагітна!

6. Алкогольні напої шкодять вагітності та майбутній дитині.

7. Не куріть і не дихайте тютюновим димом під час вагітності.

8. Харчуйтеся повноцінно, вживайте необхідну кількість овочів і фруктів.

9. Якщо на робочому місці жінки існують ризики для здоров’я, треба змінити умови праці.

10. Вагітні жінки та їхні рідні мають знати симптоми можливих відхилень від норми під час вагітності, а також те, куди звернутися у разі появи цих симптомів.

ІІІ. ІПСШ. Профілактика та боротьба із ЗПСШ. Значення моральних цінностей для запобігання ІПСШ.

Захво́рювання, що передаю́ться стате́вим шляхом.
drive.google.com/file/d/1rrbbve8iFLdk91w_YJxHtsu6MWsmPOAA/view?usp=sharing- презентація, для тих, хто бажає знати більше 

- З цим питанням ви вже знайомились в курсі шкільної програми біології, а також на освовах медичних знань. Давайте коротко пригадаємо, що це за група захворюваь, які симптоми ЗПСШ та профілактика.

(ЗПСШ) також інфекції, що передаються статевим шляхом (ІПСШ) — інфекційних хвороб, які передаються переважно статевим шляхом; на них хворіють однаковою мірою як чоловіки, так і жінки.

·                     Інфекції, які передаються лише статевим шляхом, у вітчизняній медицині виділяють у групу венеричних захворювань. На відміну від венеричних захворювань, ЗПСШ передаються й іншими механізмами і шляхами: гемоконтактним (через медичні та немедичні засоби) (гепатит B), через мікропошкодження шкіри (короста), вертикальним (ВІЛ).

·                     Для ЗПСШ в широкому розумінні цієї групи можливі інші шляхи передачі. Зокрема, заразитися папіломавірусом можливо при тісному побутовому контакті, трихомонада вагінальна може тривалий час зберігати свої інфекційні властивості у вологому середовищі (мокрі рушники, гладкі поверхні). Збудник корости або лобкова воша може передаватися контактно-побутовим шляхом через предмети вжитку. Вертикальний шлях передачі інфекції передбачає інфікування дитини матір'ю або батьком (ВІЛ-інфекція, гепатит В тощо). Можливе зараження гемоконтактно — через застосування медичних (шприці, зубні екстрактори тощо) і немедичних (татуаж, манікюр та педикюр тощо) інструментів, при переливанні кровопрепаратів, як це відбувається при гепатиті В, ВІЛ-інфекції.

На відміну від звичайних інфекційних захворювань, венеричні хвороби не залишають після себе імунітету і при повторному зараженні хвороба розвивається знову. При цих хворобах видужання не настає само по собі.

Термін «венеричні хвороби» використовують у країнах, які колись були у складі СРСР.  Венеричні хвороби називають іноді «хворобами поведінки», бо їх поширенню сприяють моральна розбещеність, випадкові статеві зв'язки тощо.

В Україні створено необхідні умови для успішної боротьби з венеричними захворюваннями. Проводять заходи, що запобігають поширенню цих хвороб; хворим надають безкоштовну медичну допомогу. Усіх хворих обов'язково ставлять на облік у спеціальні медичні заклади — шкірно-венерологічні диспансери, а тих, хто ухиляється, карають у кримінальному порядку.

З профілактичною метою регулярно обстежують працівників сфери обслуговування, харчових підприємств, дитячих закладів — дитячих садків, ясел, шкіл-інтернатів тощо, оскільки їх захворювання може завдати навколишнім особливо великої шкоди.

Лікують хворих на венеричні захворювання як в умовах диспансеру, так і в медичному стаціонарі.

Симптоми ЗПСШ

Симптоматична картина захворювань, що передаються статевим шляхом у чоловіків і жінок багато в чому схожа, серед найбільш яскравих і характерних ознак наступні:

·                     порушення функції сечовипускання (воно стає болючим і прискореним);

·                     свербіж зовнішніх статевих органів;

·                     біль під час статевого акту;

·                     виділення зі статевих шляхів з нехарактерним кольором і запахом;

·                     дискомфорт і біль внизу живота;

·                     виразки і плями на слизовій статевих органів.

До ЗПСШ відносять:

·                     бактеріальні; інфекції: сифіліс, гонорея, хламідіоз, мікоплазмоз, уреаплазмоз;

·                     вірусні інфекції: ВІЛ-інфекція, герпесвірусні інфекції  (генітальний  герпес, цитомегаловірусна інфекція),  гепатит B, контагіозний молюск тощо;

·                     протозойні інфекції: трихомоніаз;

·                     грибкові інфекція: кандидоз (молочниця);

·                     паразитарні захворювання: педикульоз, короста.

 Сифіліс

Перші хворі. У ХV-XVІ ст.. у Європі були цілі епідемії сифілісу, тому тоді цю хворобу називали «великою віспою» і «статевою чумою». Відома з 1530 р., уперше описана італійським лікарем Франкасторо, що спостерігав муки пастуха Сифілоса. Христофор Колумб залишив щоденники, у яких записано про те, що його моряки завезли в Європу хворобу, від якої в XV-XVІ ст.. почалася епідемія, але передавалася вона тільки статево.

Збудник. Бліда трипонема відкритий у 1903 р. Д. Заболотним. Має розміри 8-14 мкм, нагадує штопор. Живе і розмножується лише у тканинах людини. У вологому середовищі (губка, рушник) мікроб зберігає свою життєздатність до 12 годин (до висихання), а в слині хворої людини за кімнатної температури – від кількох годин до кількох діб, швидко гине при дії сонячного світла, високої температури, спирту.

Шляхи передачі. Основне джерело зараження – хвора людина. Сифілісом заражаються при випадкових дошлюбних або позашлюбних статевих стосунках, менше – при поцілунках і укусах, ще менше – через предмети вжитку (склянки, ложки, зубні щітки, рушник, недокурки, бритви тощо), якими користувався хворий. Інкубаційний період від 3 до 5 тижнів.

Симптоми. Ознакою раннього сифілісу є поява специфічної виразки у місці проникнення збудника. Першим симптомом у чоловіків є безболісна поява виразки на пенісі, і лише пізніше збільшуються пахові лімфатичні вузли. У жінок виразка найчастіше з’являється на шийці матки або на стінці піхви, і тому жінка не усвідомлює цих симптомів, однак пізніше і у неї збільшуються лімфатичні вузли. Після того, як збудник потрапляє у кров, з’являється сифілітична висипка на шкірі (великі висипання у формі червоних гнійників, в яких є живий збудник). Тоді заразитися можна побутовим шляхом. Пізній сифіліс починається приблизно через 2 роки після зараження. Якщо хворий не лікується, то хвороба вражає внутрішні органи, нервову, серцево-судинну систему, кістки. У глибоких шарах шкіри і підшкірній основі утворюються невеликі тверді горбики або великі, розміром до курячого яйця. Вузли, так звані гуми, які згодом розпадаються і перетворюються у виразки. Вони довго не гояться і залишають після себе рубці. Випадає волосся на голові, у бровах, віях. Руйнується перегородка носа, уражається спинний мозок, настає параліч.

При своєчасному лікуванні сифіліс повністю руйнується.

Гонорея

Перші хворі. Гонорея відома з XVІІ ст.. У країнах Європи мала назву «французький нежить», або «трипер».

Збудник. Гонокок відкрив у 1879 р. німецький учений Нейссер, має вигляд диплококів, що нагадують кавові зерна. Довго зберігається у вологому середовищі (губка, рушник – до доби, у водопровідній воді – 2 доби). Нестійкий до високої температури. Швидко гине у мильній воді.

Шляхи передачі. У переважній більшості статевим шляхом. Також під час пологів. Побутовим шляхом дуже рідко, оскільки гине у зовнішньому середовищі.

Симптоми. Нерідко гонорея проходить безсимптомно, тому люди не завжди вчасно звертаються до лікаря. У чоловіків місцем зараження є сечовивідні залози і легкий біль при випусканні сечі. Виникають слизові або серозні виділення із зовнішнього отвору статевого члена. Згодом виділення стають гнійними, рясними, навіть кров’яними. Якщо не лікуватися, уражаються інші статеві органи, наприклад, придатки яєчок. Тоді підвищується температура тіла, виникає гострий біль у ділянці мошонки. Це призводить до безпліддя.

Особливістю гонореї у жінок є виникнення численних вогнищ інфекцій – у сечівнику і шийці матки. Першими ознаками є відчуття печіння при сечовипусканні, часті позиви, виділення. Змінюється ритм і характер місячних. Відомі гонорейні ураження суглобів, серця, нервової системи, м’язів тощо.

Гонорея виліковується. Раціональне лікування забезпечує повне одужання.

Трихомоніаз

Збудник. Вагінальні трихомонади – мікроскопічні одноклітинні організми. Нестійкі у зовнішньому середовищі, чутливі до висихання, гине при митті рук з милом, а при обробці дезинфікуючими розчинами – через кілька секунд, у водопровідній воді – через 10-15 хв.

Шляхи передачі. Заразитися можна фактично статевим шляхом і лише у виняткових випадках – нестатевим: через предмети, якими користувалася хвора людина. У вологому середовищі (рушник, губка) збудники зберігають свою життєздатність протягом 1-2 год, при висиханні гинуть через 5-30 хв.

Симптоми. З’являються через 3-11 днів. Основними вогнищами є уретра, а у жінок – ще піхва і канал шийки матки. У гострих випадках є значні гнійні, іноді пінисті, виділення з піхви, які подразнюють слизові оболонки і шкіру, спричиняючи свербіж зовнішніх статевих органів, а також печіння. У чоловіків хвороба здебільшого протікає приховано та без симптомів, а гострий перебіг трапляється рідко і супроводжується гнійними виділеннями та частими сечовипусканнями, з різями. У випадку гострого перебігу симптоми незначні, виділення з уретри у невеликій кількості, сірого чи сіро-жовтого кольору.

Можливі ускладнення: запалення придатків яєчок, сім’яних міхурців, сечового міхура та нирок, зрідка – безпліддя.

Хламідіоз

Збудник. Хламідія. Дуже дрібний внутрішньоклітинний паразит. Нестійкий у зовнішньому середовищі.

Шлях зараження. В основному статевий, але іноді заразитися можна і побутовим шляхом через предмети особистої гігієни: білизну, рушник тощо.

Симптоми. Зазвичай проявляються через 1-4 тижні після інфікування. Чоловіки відчувають дискомфорт при сечовипусканні, болі внизу живота та в поперековому відділі хребта, можуть бути незначні виділення, а також запалення яєчок. У жінок хламідії уражають шийку матки та уретру, при відсутності лікування процес розповсюджується на яєчники і спричиняє безпліддя. Якщо не дотримуватися правил особистої гігієни, можливе запалення слизової оболонки очей.

Хвороба виліковується.

СНІД

Перші хворі. У липні 1981 р. у звітах американського Комітету контролю хвороб в Атланті з’явилися тривожні повідомлення про таємничу недугу, яка поширюється серед гомосексуалістів і веде до смерті. Перед цим у 1978р. СНІД був описаний як хвороба, а вірус СНІДу – ВІЛ – був виділений з організму людини тільки у 1983р.

Збудник. Ретровірус ВІЛ, який живе і розмножується в Т-лімфоцитах, при цьому руйнуючи їх. Він нестійкий у зовнішньому середовищі: він гине при температурі 56ْ С протягом 30 хв., при температурі 70-80 через 10 хв, під час кипіння – через 1 хв.через 1 хв. Вірус гине від дії 70% етилового спирту, ефіру. Стійкий при висушуванні та заморожуванні, відносно стійкий до дії радіації, ультрафіолетового випромінювання.

Шлях зараження. Резервуар і джерело збудника – хвора людина на СНІД, а також ВІЛ-інфікована людина. Вірус є у невеликій концентрації у крові, спермі, а також у менструальних виділеннях і вагінальному секреті. Крім того, Віл виявляється в грудному молоці, слині, слізній і спинномозковій рідині, у поті, сечі, калі.. таким чином, вірус потрапляє у всі біологічні рідини організму. Проте концентрацію потрібну для зараження, він отримує у крові, виділеннях статевих органів та в грудному молоці. Тому передача ВІЛ можлива:

§     Статевим шляхом (найпоширеніший шлях);

§     Через кров (найчастіше через використання нестерильних шприців, переливання крові;

§     Дитині від матері: під час пологів, вагітності або вигодовування грудьми (кожна третя дитина, яка народжується від ВІЛ-інфікованої матері, також заражена вірусом).

Неможливо заразитися шляхом побутових контактів з інфікованими особами:

§     Повітряно-крапельним шляхом;

§     Через укуси комах;

§     При спільному використанні посуду, постільної білизни, рушників, іграшок та ін.;

§     При користуванні спільним туалетом, ванною, басейном чи сауною;

§     Через обійми, потискання рук та поцілунки.

ВІЛ-інфікуанню запобігає відмова від статевих стосунків з випадковими людьми. Презерватив не запобігає СНІДові, він лише зменшує ризик зараження.

Симптоми. Незважаючи на відсутність на перших стадіях хвороби симптомів, всередині тіла ВІЛ-інфікованих поступово руйнується імунна система. З часом помітні постійна втома, пітливість уночі, підвищена температура, кашель, діарея. Типовими симптомами є збільшення лімфатичних вузлів. Повна картина СНІДу характерна виникненням інфекцій, спричинених мікробами, які для здорової людини нешкідливі або лише частково вражають організм і піддаються лікуванню. У хворого на СНІД ці інфекції погано лікуються і мають важкий перебіг хвороби. Вони і призводять до смерті. Супутники СНІДу – ракові пухлини, саркома Капоші, пневмонія, цитомегаловірус, менінгіт, енцефаліт, ротовий кандидоз та ін.

Основні групи ризику:

§     Наркомани – 25%;

§     Повії і гомосексуалісти – 70%;

§     Хворі вагітні – 10-20%..

СНІД на сьогодні не виліковується.

ЗАХИСТИТИ СЕБЕ ВІД ВІЛ МОЖНА:

• утримуючись від сексуальних контактів;

• дотримуючись вірності одному неінфікованому партнеру (чоловікові або

дружині);

• правильно використовуючи презерватив під час кожного сексуального

контакту;

• уникаючи контактів з чужою кров’ю;

• використовуючи тільки стерильні медичні та косметичні інструменти.

Інформацію про тестування на ВІЛ, лікування, догляд та підтримку

з ВІЛ можна отримати в місцевих центрах профілактики та боротьби зі

СНІДом і за Всеукраїнським телефоном довіри з питань ВІЛ і СНІД:

0-800-500-451

Профілактика та боротьба із ЗПСШ

Всесвітньою організацією охорони здоров'я в «Глобальній стратегії профілактики інфекцій, що передаються статевим шляхом, та боротьби з ними на 2006—2016 роки» виділяє поняття «безпечна статева поведінка» (безпечний секс), що включає в себе:

·                     Правильне і систематичне використання чоловічих і жіночих презервативів;

·                     Правильне застосування місцевих бактерицидних засобів, антисептиків, які значно знижують, але повністю не усувають ризик зараження;

·                     Періодичне обстеження за допомогою клінічної та лабораторної діагностики;

·                     У разі діагностування інфекції (або підозри на її наявність) спеціалізоване лікування;

·                     Статева стриманість;

·                     Обов'язкове повідомлення статевих партнерів;

·                     Вакцинація проти онкогенних вірусів гепатиту B і папіломавірусу людини.

Венеричні хвороби на сьогодні лікуются. Для цього при появі перших симптомів звернутися до лікаря-венеролога і не займатися самолікуванням, адже наслідки задавнених хвороб дуже серйозні:

§     Розвиток запальних процесів статевих органів, що може спричинити порушення сексуальної функції;

§     Безпліддя, яке настає у 20-40% чоловіків та 55 – 85 % жінок;

§     Серйозні ускладнення під час вагітності, викидні, мертво народження, народження хворих дітей;

§     Позаматкова вагітність;

§     Збільшений ризик раку шийки матки;

§     Хронічні болі у статевих органах

ІV. Робота установ, які надають соціально-психологічні та медичні послуги за місцем проживання.

Робота установ, які надають соціально-психологічні та медичні послуги за місцем проживання- https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2671-19,  http://www.solor.gov.ua/info/44/11844, https://decentralization.gov.ua/uploads/library/file/496
Центр медичної допомоги підліткам та молоді "Клініка ...

ohmatdyt.com.ua › klinika-druzhnya-do-molodi  

або у Дніпровському районі - https://2gis.ua/kiev/firm/70000001021433052

V. Підсумок. Узагальнення, систематизація вивченого матеріалу.

«Міфи і факти.»

1. Громадянський шлюб – це ніяких зобовязань.

2. Дружина повинна готувати їсти, прибирати, виховувати дітей.

3. Утримання – це єдиний 100%-вий засіб контрацепції.

4. З першого разу дівчата ніколи не вагітніють.

5. Статевий акт без презерватива є ознакою довіри між партнерами.

6. Жінка може завагітніти, навіть якщо чоловік вчасно перервав статевий акт.

Рефлексія  «Що я візьму у доросле життя?»

- Уявіть, що у вашому житті настав такий момент, коли коханий зробив Вам пропозицію. Що із сьогоднішнього заняття ви б взяли у доросле життя

VІ. Домашнє завдання:

1.      Опрацювати   параграфи 25,26,27. Читаємо. Думаємо. Готуємо запитання.    Готуючись до дорослого життя, підліток повинен вміти оцінювати свої дії, вчинки, ситуацію, що виникла. Сподіваюсь, що сьогоднішній урок допоможе вам зміцнити та зберегти здоров’я.