вівторок, 17 березня 2020 р.

Дистанційне завдання  під час карантину  16-20.03.2020 р.

  19.03.2020    Основи здоров'я     Класи  -  8 - А/Б

Тема уроку: Ризики статевого дозрівання. Відмова від небезпечних пропозицій.  Протидія сексуальному насиллю

План вивчення теми:
1,Ризики статевого дозрівання
2.Відмова від небезпечних пропозицій
3.Протидія сексуальному насиллю
Завдання:
Опрацювати параграфи: 16- 18,
1.Робота з поняттями: статеве дозрівання, віктимна поведінка, ІПСШ, ВІЛ-СНІД
2.З’ясувати:
1.Причини і наслідки ранніх статевих стосунків
2.3агальні ознаки ІПСШ
3.ВІЛ-СНІД  .  Перегляд відео -  https://www.youtube.com/watch?v=6bhhmEBrMPg
3.Дослідити самостійно:
1.Як уберегтися від ВІЛ/ ІПСШ
2.Злочини сексуального характеру і відповідальність
 4.Опрацювати додатковий матеріал і виконати практичну роботу
Як уберегтися від небажаної пропозиції та уникнути насилля, сексуального у тому числі. Опрацювати пам’ятки ст.110, 112, 117 та виконати практичне завдання:

Записати у зошит на основі матеріалу підручника та додаткових джерел :
-          алгоритм відмови від небажаної пропозиції
-           як діяти в умовах тиску і загрози насилля
-          як уникнути сексуального насилля
або
створити презентацію чи відео на одну із вище запропонованих у практичній роботі  тем, які прошу надіслати до 01.04.2020 на електронну пошту Ljwz1991@ukr.net

Статеве виховання 8 клас – матеріал до уроків  12.03 та 19.03

http://www.reprohealth.info/uk/for/teenagers/growing/sexuality - ризики статевого дозрівання



Мета: розглянути поняття статеве дозрівання, віктимна поведінка, ІПСШ, ВІЛ-СНІД; формувати вміння діяти в ситуаціях, що загрожують сексуальним насиллям та відмовлятися від небезпечних пропозицій в умовах тиску і загрози насилля. розвивати вміння відстоювати власну позицію, не піддаватися  зовнішньому тиску; навчитися казати «Ні!» на пропозиції сексуального характеру; виховувати відчуття самоповаги та поваги до інших людей.


1.Робота з поняттями: статеве дозрівання, віктимна поведінка, ІПСШ, ВІЛ-СНІД
Поговоримо про сексуальну освіту та її важливість для сучасних підлітків.
«Сексуальна просвіта – відповідний віку та культурі підхід до викладення тем, пов’язаних з сексуальним життям та сексуальними стосунками, шляхом передачі наукової, реальної та об’єктивної інформації». 
                                                                                                                                                           ЮНЕСКО
Головна мета статевої освіти – надати учням доступ до правдивої інформації, пов’язаної з темою, що у перспективі зменшить ризиковану сексуальну поведінку. У світі, де панують епідемія ВІЛ, ранні вагітності та сексуальне насильство такий підхід є надзвичайно важливим. 
Дослідження Юнеско демонструють, що програми ефективної статевої освіти реально можуть:
  • покращити інформованість, збільшивши обсяг перевірених знань; 
  • прояснити і зміцнити позитивні цінності та погляди; 
  • навчити приймати свідомі рішення; 
  • розширити уявлення про соціальні норми; 
  • спростити спілкування з батьками.
Утім, в Україні існує думка, що сексуальна освіта не потрібна, але чи це дійсно так? Пропонуємо відкинути стереотипи та розібратись.
Замовчування не діє
Часто можна почути, що сексуальна освіта тільки розбещує дітей, тоді як єдиним правильним рішенням є утримання від статевого життя. В українському суспільстві стосовно сексуального виховання діє принцип: «моя хата скраю» – батьки бідкаються, вчителі розводять руками. Дорослі люди часто не розуміють прямого причинно-наслідкового зв’язку між замовчуванням тем, пов’язаних із статевим життям, та такими проблемами сьогодення як епідемія ВІЛ і ранній вік початку сексуального життя.
Проведено ряд наукових досліджень, які підтверджують, що освітні Програми сексуального утримання або просте уникання тем, пов’язаних із сексуальним життям та стосунками, не виключають ризикованої сексуальної поведінки та не допоможуть запобігти ранній дитячій вагітності. Навіть навпаки.
Згідно з американськими дослідженнями, найнижчі показники підліткової вагітності та захворюваності інфекціями, які передаються статевим шляхом (далі – ІПСШ), відстежуються у підлітків, які отримували всебічну сексуальну освіту. Тоді як найвищі показники – у підлітків, які не отримали жодної сексуальної освіти.
Науково доведено, що статева просвіта допомагає зменшити ризики ІПСШ та підліткової вагітності. Учні володіють необхідною інформацією, а отже знають про інший бік медалі статевого життя.
Запобігання ранній вагітності та небезпечних для здоров’я абортів
Головна причина ранньої вагітності – відсутність статевого виховання. «Лелеки, капуста, міцні обійми мами з татом» – казки, якими годують із дитинства, але які не мають жодного стосунку до реального життя. Підлітки, вступаючи у сексуальні стосунки, часто не до кінця розуміють, що таке секс, та не вміють користуватися засобами контрацепції, бо дізнаються про все з ненадійних джерел.
Чим це може закінчитися? Хворобами, ранньою вагітністю, народженням небажаної дитини та збільшенням відсотку матерів-одиначок, чи небезпечними абортами, а отже – зруйнованим життям.
Через низьку поінформованість підлітки часто не розуміють, яку небезпеку несуть самостійні та незаконні аборти, але йдуть на цей ризик через страх і сором звернутись до лікарні або за порадою до дорослих. Незаконні аборти можуть спричинити жахливі наслідки для здоров’я жінки та є вимушеним кроком в обставинах, коли медикаментозний аборт зробити неможливо, насамперед, через засудження суспільства.
Сексуальна освіта вчить брати відповідальність за власні дії, всебічно демонструє ризики та наслідки.
Превенція сексуального насильства 
Батьки бентежаться, коли діти питають про «ЦЕ», а вчителі соромляться, коли розповідають. Таким чином у головах дітей секс асоціюється з чимось дуже поганим, соромним та страшним. Таке ставлення не призводить ні до чого хорошого. 
Наприклад, керуючися таким способом виховання у суспільстві, ґвалтівники додатково створюють навколо своїх жертв атмосферу секретності і сорому. Доки дитина мовчить, родичі ні про що і не здогадуються. Рання вагітність та зґвалтування дитини – страшні речі, у яких бояться зізнаватися через сором та звинувачення суспільства. Але саме тоді допомога та підтримка інших конче потрібна.
Численні дослідження підтверджують, що діти, які не мають базових знань із сексуального виховання, частіше стають жертвами педофілів, ніж їх більш підковані однолітки.
Розуміння власної фізіології та ризиків для здоров’я
Серед освітян існують різні думки щодо того, коли починати сексуальну просвіту. Юлія Ярмоленко, секс-педагогиня, говорить: «Статеве виховання починається в момент народження дитини та продовжується мінімум до 16-ти років, навіть якщо батьки і слова не сказали на цю тему».
Це зовсім не означає, що одразу після народження треба розповідати чим і як займаються мама з татом, бо сексуальна освіта не тільки про секс та про те, звідки беруться діти. Сексуальна освіта, насамперед, про фізіологію, правила гігієни та безпеки, зміни, які відбуваються у чоловічих і жіночих організмах, та про здорові стосунки.
Відтермінувати початок інтимних стосунків 
Коли діти не отримують відповідної інформації від батьків та вчителів, вони починають шукати інші джерела з неповними або помилковими даними та відвертою експлуатацією з боку ЗМІ, інтернету та однолітків.
Відсутність чіткої та науково обґрунтованої статевої освіти призводить до зниження рівня відповідальності за власні дії, нерозуміння ймовірних ризиків статевого життя. Наслідком є і ранні сексуальні стосунки, за показниками яких Україна займає перше місце.
Отже, перед освітянами наразі стають такі виклики, як рання вагітність, небезпечні для здоров’я аборти, сексуальне насильство, юний вік тих, хто починає статеве життя, епідемія ВІЛ та ІПСШ. 
Статеве виховання не є обов’язковим предметом або навчальним підходом в українських школах, але у сучасних умовах система освіти не може закривати на це очі. Особливо, коли розв’язання проблеми знайдено.
Ця тема надзвичайно важлива, її неможливо замовчувати.
***************************************************************************************
2.З’ясувати:
1.Причини і наслідки ранніх статевих стосунків
Що таке раннє статеве життя.
Раннє статеве життя – це початок сексуальних стосунків до того моменту, як молода людина стала зрілою: біологічно, психологічно та соціально.
Причини раннього статевого дозрівання:
- надлишкова вага дітей (наростаючий вплив гормону лептину, що виробляється в жировій тканині). Кожне наступне покоління має все більшу середню вагу, оскільки  збільшуються жирові запаси організму і рівень лептину. Джерелом цього процесу є те, що  сучасні діти споживають більше калорійної їжі, в тому числі фаст-фуду, і менше свіжих овочів, фруктів, менше ходять пішки, менше рухаються;
- постійний стрес в сім'ї, відсутність стабільності в навколишньому середовищі їх (спрацьовує древній еволюційний механізм, що стимулює більш ранню передачу генетичного матеріалу новому поколінню);
- вплив шкідливих речовин у харчуванні (можливо, вживання у їжу м’яса, вирощеного з використанням гормонів росту) та навколишньому середовищі (екологічні чинники та використання хімічних сполук у побуті).
(за матеріалами сайту https://ditvora.com.ua/suchasni-dity-doroslishayut-ranishe)
      Небезпечний вплив на здоровя неповнолітніх раннього статевого життя та вагітності.
  Часом підліток вважає, що він вільний і може робити, все, що йому заманеться, навіть у сексуальній сфері. Але свобода завжди передбачає відповідальність. А якщо сексуальні стосунки закінчилися нервовим зривом, небажаною вагітністю, безпліддям, одруженням «через потребу», а не через любов, або вихованням дитини в неповній сім’ї, то яка ж це свобода? Раннє статеве життя геть не потрібне підліткові, воно шкодить його психічному та фізичному здоровю.
   Вагітність неповнолітніх – це важке фізичне й моральне випробовування. Вагітність у дівчаток-підлітків дуже часто спричинена їхньою безграмотністю, невмінням відповідально приймати рішення, неприпустимою в таких ситуаціях легковажністю.
Результат пошуку зображень за запитом негативні наслідки статевих стосунків схема
  3. Продовження роду як одне з основних призначень людини.
 Природа створила людей двох статей і подарувала їм один з основних інстинктів – продовження роду. Загалом обидві статі біологічно рівноцінні. Однак організм жінки має певні пристосування для виношування дітей, нормальних пологів і грудного вигодовування немовляти.
 Репродуктивне здоров’я – це стан повного фізичного, психічного та соціального благополуччя, що характеризує здатність до зачаття й народження дітей, можливість сексуальних відносин без загрози захворювань, що передаються статевим шляхом, гарантія безпеки, пологів, виживання та здоров’я дитини, благополуччя матері, можливість планування наступних вагітностей і попередження небажаної вагітності.
Причини порушення репродуктивного здоровя:
·         Недотримання правил особистої гігієни;
·         Хронічні інфекції;
·         Гострі інфекційні хвороби;
·         Переохолодження;
·         Шкідливі звички;
·         Раннє й безладне статеве життя;
·         Аборти.

**************************
2.3агальні ознаки ІПСШ
          Одним із можливих наслідків ризикованої статевої поведінки є ІПСШ. Деякі з них передаються й в інший спосіб (наприклад, через кров), але основний шлях передачі – статевий. Інша назва цих хвороб – венеричні. Люди з давніх давен звернули увагу, що деякі хвороби виникають після статевих зносин і назвали їх венеричними, на ім’я богині краси і кохання Венери. Найсерйознішою та найпоширенішою венеричною хворобою є сифіліс. Ще письменники Стародавнього Риму та Греції говорили про ураження кісток та шкіри, що нагадують зміни зумовлені сифілісом. Однак вперше серйозну увагу на цю хворобу звернули лише у ХУ столітті, коли серед французьких воїнів, які оточили Неаполь, поширилася епідемія сифілісу. Боялися цієї хвороби тому, що вона вражає майже всі органи. У наступні роки сифіліс поширився у багатьох країнах. Та люди ще довго не знали, що крім сифілісу є інші венеричні хвороби і вважали будь-які виразки і висип ознаками сифілісу. Набагато пізніше з’ясували, що існує гонорея, хламідіоз, герпес, трихомоноз.
Колективна робота. Давайте спробуємо з’ясувати загальні риси та ознаки ІПСШ.
    • Збудником більшості ІПСШ є віруси і бактерії. Бактеріальні ІПСШ породжують серйозні проблеми для людей, що заразилися, але вірусні – найнебезпечніші, оскільки не існує ліків, здатних знищити вірус в організмі.
    • Загальні ознаки: висипи, виразки, пухирці, бородавки навколо статевих органів;
Свербіння і печія статевих органів; Часте сечовиділення, що іноді супроводжується болем і печією; Незвичні виділення зі статевих органів Підвищення температури тіла;
Опухання лімфовузлів.
·         Хвороби, що в більшості піддаються лікуванню. Якщо не лікувати – передається іншим, викликає ускладнення, може призвести до безпліддя, раку і навіть смерті.
·         Людина може уникнути захворювань на ІПСШ, якщо перш ніж подумати про статевий контакт, подумає про безпечний секс (одним із компонентів якого є додержання профілактики, тобто використання презервативу, обмивання статевих органів після зносин, додержання правил особистої гігієни).

Але жоден засіб власної профілактики – не гарантує 100% захисту від зараження. Вони значно зменшують ризик захворювання. У випадку, коли трапився випадковий статевий зв’язок, необхідно якомога швидше звернутися у профілактичний пункт при шкірно-венеричному диспансері для проведення проти венеричних заходів. Необхідно знати, що в нашій державі передбачена правова відповідальність стосовно венеричних хвороб. «Ухилення від лікування В. хв.. – карається позбавленням волі на строк до 2 років, або виправними роботами на той же строк, або штрафом» (ст.. 108 Кримінального кодексу України).
ІПСШ
Гонорея — венерична інфекційна хвороба, запалення слизової оболонки сечостатевих органів людини; трипер.
Перебіг гонореї
На слизовій оболонці статевих органів збудник гонореї — гонокок — посилено розмножується, спричиняє її запалення, яке супроводиться набряком і сильним виділенням гною. Ушкоджені місця слизової оболонки починають дуже різати і пекти, на них виникають ерозії. Хвороба ускладнюється порушенням відтікання сечі. У крові гонокок швидко гине, тому на відміну від сифілісу, гонорейна інфекція звичайно має місцевий характер. В ослаблених людей із зниженим імунітетом гонокок може поширюватись по всьому організму, уражаючи суглоби, серцевий м'яз, навколосерцеву сумку. Гонокок виділяє отруту, і через це, крім місцевих уражень, у хворого спостерігається слабкість, втрата апетиту, головний біль.
Визначити гонорею можна за інтенсивним виділенням гною із сечовивідного каналу, сильною різзю і печінням при сечовиділенні, болісними позивами на сечовиділення, пов'язаними з поширенням інфекції на сечовий міхур. Ці ознаки хвороби з'являються через 1—3 дні після зараження й досягають найбільшої інтенсивності через 2—8 днів. Через кілька тижнів вони стихають, і хвороба переходить у хронічну форму, яка протікає майже безболісно. Хвороба може загостритись при вживанні алкоголю, при ослаблені організму, в жінок під час менструації і після пологів.
Хронічна гонорея поступово ускладнюється враженням чоловічих статевих залоз (яєчок) і передміхурової залози; при цьому нерідко розвивається безплідність. У жінок безплідність може спричинитися гонорейним ураженням матки і маткових труб. Хронічна гонорея загострюється під час пологів. Оскільки в післяпологовому періоді слизова оболонка статевих органів особливо сприятлива до інфекцій, хвороботворний процес дуже поширюється на всі статеві органи і ушкоджує їх.   
Сифіліс  - венеричне захворювання.
Перебіг сифілісу
На слизовій оболонці статевих органів збудник сифілісу – бліда спірохета – посилено розмножується й поширюється на найближчі ділянки тіла. Від 4 до 5 тижнів після зараження триває інкубаційний період, ознаки захворювання при цьому не виявляються. Потім на місці оселення спірохети з’являється виразка або садно округлої форми з блискучою поверхнею та затвердінням в основі. Через кілька днів після появи виразки різко збільшуються найближчі лімфатичні вузли. Це – первісний період сифілісу. Він триває приблизно місяць, та оскільки сифілітична виразка і збільшення лімфатичних вузлів не супроводяться болем, хворий на сифіліс може не помічати ознак хвороби і не звернутися вчасно за медичною допомогою.
Спірохети, інтенсивно розмножуючись, поширюються в організмі. Вони з’являються в усіх його органах і тканинах, у крові й лімфі. У цей вторинний період сифілісу спостерігаються явища інтоксикації (отруєння) організму отрутою спірохет. При цьому немає якихось характерних ознак, за якими можна було б безпомилково визначити захворювання на сифіліс; звичайні загальна слабкість, головна біль, нездужання, біль у м’язах, суглобах і кістках, невелике підвищення температури. Часом усе це хворий розцінює як грип. Єдина характерна ознака вторинного періоду сифілісу – рожево-червоні плями по всьому тілу; вони не завжди легко виявляються , а якщо хворий їх і помічає , то, як правило, вважає, що це алергія на якусь їжу. У вторинний період сифілісу хворий дуже заразний для навколишніх. У третинному періоді сифілісу в місцях скупчення спірохет дуже уражаються тканини: спочатку тканина сильно набрякає, а потім мертвіє і розпадається, на її місці утворюється глибокий рубець, характерний тільки для сифілісу. Такі ураження тканини (гуми) можуть з’ явитись на будь-якій ділянці тіла. Поява гуми на ділянці твердого піднебіння спричиняє руйнування кістки в цьому місці й виникнення характерної для сифілісу гугнявості. Гума на ділянці спинки носа руйнує кістки носа, призводить до його “провалювання”. Ушкодження різних частин тіла спотворюють людину і роблять її інвалідом.
При сифілісі дуже уражаються судини, особливо аорта, стінка якої втрачає свою високу міцність, еластичність і під тиском крові поступово розтягується й може розірватись. Розривання аорти спричиняється до майже миттєвої смерті. Сифілітичні ураження судин і тканин спинного мозку спричиняють появу тяжких неврологічних ускладнень, при яких порушується чутливість різних ділянок тіла, виникають постійні або періодичні сильні свердлячі або “стріляючі” болі. В результаті сифілітичного ураження нервової системи порушується координація рухів, хода стає нестійкою, втрачається рівновага, людина похитується; типовими є порушення мови, випадіння пам’яті, розлад лічби, писання, читання, поступовий розвиток слабоумства. Хворі стають надзвичайно дратівливими, запальними або, навпаки, млявими й апатичними. 

Трихомоноз - запальне захворювання органів сечостатевої системи, що викликається вагінальною трихомонадою.
Збудник захворювання передається статевим шляхом. Вагінальні тріхомонади нестійкі до дії різних чинників навколишнього середовища і під їх впливом швидко гинуть, але при порушенні санітарно-гігієнічного режиму можливе застатеве зараження. Таким шляхом хвора мати може заразити дівчинку.
Хворіють чоловіки і жінки, хоча у чоловіків трихомоноз протікає, як правило, непомітно. Запалення сечовипускального каналу, що викликається тріхомонадою, може супроводжуватися лише незначними слизистими виділеннями, що не заподіюють неспокою. Залишаючись практично здоровим, чоловік, не підозрюючи про хворобу, може не лікуватися і служить постійним джерелом зараження. Нелікований трихомоноз може привести до розповсюдження запалення на придатки яєчок, унаслідок якого часто виникає безпліддя; можливий перехід хвороби в хронічну форму, що важко піддається лікуванню. У жінок найчастіше вражається піхва. Захворювання виявляється виділенням білій, що нерідко роз'їдають з неприємним запахом; відчувається свербіння і паління в піхві і в області вульви. При зниженні опірності організму, а також під час менструації запалення може розповсюдитися на матку та її придатки. При виявленні трихомоноза у жінки, лікуватися слід обом подружжю.
 Хламідіоз  - венеричне захворювання збудником, якого є хламідії, що уражають слизові оболонки. Після інфікування людина відчуває дискомфорт при сечовиділенні, а через 2-3 дні з’являються водянисті виділення зі статевих органів. У жінок ці симптоми часто відсутні. Як і при гонорєї, у жінок може спостерігатися запалення органів малого таза. Якщо інфікована жінка народжує дитину, існує ризик розвитку у немовляти пневмонії або запалення очей. Профілактика: утримання від статевих стосунків, взаємна вірність подружжя чи сексуальних партнерів, використання презервативів; а також для захисту новонародженого – повідомити лікарів.
     Геніальний герпес. Збудник – вірус герпесу простого. Симптоми: біль, свербіння, виділення зі статевих органів. Навколо них з’являються пухирці, які через 10-12 днів вкриваються кіркою і зникають. Повторні висипи тривають до 5 днів. У половини інфікованих їх немає, але вірус залишається у крові. Наслідки: визнано, що герпес особливо небезпечний для новонароджених, які були в контакті з вірусом під час пологів. У них можливі запалення очей, шкіри, центральної нервової системи, в окремих випадках настає смерть.
Генітальні бородавки. Збудник – вірус папіломи людини. Симптоми: бородавки різної форми навколо статевих органів. Інкубаційний період – від двох місяців до кількох років. Це захворювання особливо небезпечне для жінок. Вважають, що ВПЛ спричиняє рак шийки матки.
**************************
3 ВІЛ-СНІД
 Ми розглянули з вами хвороби, що в більшості піддаються лікуванню.  А зараз ми поговоримо про іще одну хворобу, яка має назву СНІД.
Перегляд відеофільму. https://www.youtube.com/watch?v=6bhhmEBrMPg
 Я пропоную вам подивитися відео, під час перегляду знайдіть відповіді на запитання:
·         Як СНІД передається? Як не передається?
·         Чим характеризується протікання хвороби?
·         Специфічні симптоми.
·         Групи ризику.
·         Профілактика.
·         Які ж наслідки Сніду для людства? (зниження чисельності населення).
·         Організації та установи, куди можна звернутися по консультацію і допомогу.
**************************
***************************************************************************************
 3.Дослідити самостійно :
1.Як уберегтися від ВІЛ/ ІПСШ
2.Злочини сексуального характеру і відповідальність
Стаття 152. Зґвалтування
1.      Зґвалтування, тобто статеві зносини із застосуванням фізичного насильства, погрози його застосування або з використанням безпорадного стану потерпілої особи, — карається позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років.

2.      Зґвалтування, вчинене повторно або особою, яка раніше вчинила будь-який зі злочинів, передбачених статтями 153-155 цього Кодексу, — карається позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років.

3.      Зґвалтування, вчинене групою осіб, або зґвалтування неповнолітньої чи неповнолітнього — карається позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років.

4.      Зґвалтування, що спричинило особливо тяжкі наслідки, а також зґвалтування малолітньої чи малолітнього — карається позбавлення мволі на строк від десяти до п’ятнадцяти років.

Стаття 153. Насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом
1.      Задоволення статевої пристрасті неприродним способом із застосуванням фізичного насильства, погрози його застосування або з використанням безпорадного стану потерпілої особи — карається позбавленням волі на строк до п’яти років.

2.      Те саме діяння, вчинене повторно або группою осіб, або особою, яка раніше вчинила будь-який із злочинів, передбачених статтями 152 або154 цього Кодексу, а також вчинене щодо неповнолітньої чи неповнолітнього, — карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років.

3.      Те сааме діяння, вчинене щодо малолітньої чи малолітнього або, якщо воно спричинило особливо тяжкі наслідки, — карається позбавленням волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років.

Стаття 154. Примушування до вступу в статевийзв'язок
1.      Примушування жінки чи чоловіка до вступу в статевий зв’язок природним або неприродним способом особою, від якої жінка чи чоловік матеріально або службовозалежні, — карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців.

2.      Ті самі дії, поєднані з погрозою знищення, пошкодження або вилучення майна потерпілої (потерпілого) чи її (його) близьких родичів або розголошення відомостей, що ганьблять її (його) чи близьких родичів, — караються арештом на строк до шести місяців або обмеженнямволі на строк до трьох років.

Стаття 155. Статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості
1.      Статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості, — караються обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк.

2.      Ті самі дії, вчинені батьком, матір’ю, вітчимом, мачухою, опікуном чи піклувальником, особою, на яку покладено обов’язки щодо виховання потерпілого або піклування про нього, або якщо вони спричинили безплідність чи інші тяжкі наслідки, — караються позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
Стаття 156. Розбещення неповнолітніх
1.      Вчинення розпусних дійщо до особи, яка не досягла шістнадцятирічного віку, — караються обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк.

2.      Ті самі дії, вчинені щодо малолітньої особи або батьком, матір’ю, вітчимом, мачухою, опікуном чи піклувальником, особою, на яку покладено обов’язки щодо виховання потерпілого або піклування про нього, — караються позбавленням волі на строк відп’яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.


*********************************************************************************

4.Опрацювати матеріал і виконати практичну роботу
Як уберегтися від небажаної пропозиції та уникнути насилля, сексуального у тому числі. Опрацювати пам’ятки ст.110, 112, 117 та виконати практичне завдання:
Записати у зошит на основі матеріалу підручника та додаткових джерел :
-          алгоритм відмови від небажаної пропозиції
-           як діяти в умовах тиску і загрози насилля
-          як уникнути сексуального насилля
або
створити презентацію чи відео на одну із вище запропонованих у практичній роботі  тем, які прошу надіслати до 01.04.2020 на електронну пошту Ljwz1991@ukr.net
На жаль, ми живемо у світі, де існує таке явище, як насилля. Прояви насильства супроводжують людство з давніх давен. Постійно відбуваються війни, напади на людей, приниження та дискримінація. І ми вже звикли сприймати насильство, як щось неминуче. Але ми повинні задуматись, що це порушення наших прав, приниження честі та гідності людини. І коли насильство чиниться поруч з нами, у нас в домі, школі, на вулиці, не будьте байдужими, зупиніть його. Навчіться протидіяти, або хоча б не провокувати його своєю поведінкою або вчинками.
.Сексуальні домагання- небажані пропозиції сексуального характеру. Уміння протистояти -  важливий крок у розбудові рівноправних стосунків з протилежною статтю. Іноді такі домагання є ознакою готовності до насилля. Щоб не стати жертвою злочину, потрібноуміти протидіяти, уміти і відмовлятися. Однак той, хто робить такі пропозиції, не завжди припинить одразу домагання, він буде старатися використати різні методи впливу.
1.                      Умовляння.
2.                      Переконання.
3.                      Провокація.
4.                      Наполягання.
5.                      Погрози.
6.                      Підкуп.
7.                      Підлещування.
Висновок.Маніпуляції — це прийоми, до яких вдаються люди, змушуючи інших зробити те, чого ті не хочуть.
Лише особисто від вас залежить, чи проявиться віктимна поведінка у ваших діях. Тільки вам вирішувати, як, де і з ким проводити час, але ви повинні завжди думати на три кроки уперед про те, які наслідки можуть бути, та намагатися не дати жодного шансу тим, хто шукає собі жертву як в психологічному, так і у фізичному аспектах
Завдання.
Група1. Одного вечора Оксана поверталася пізно додому від подруги. Вона вирішила скоротити дорогу і пішла через парк. На лавочці сиділи двоє хлопців і пили пиво. Вони пішли за дівчиною, нав’язуючи свою компанію, щоб провести її додому.
Група 2. На автобусній зупинці до семикласника Віті підійшов незнайомий чоловік і запропонував піти із ним, пообіцявши подарувати за це хлопцеві мобільний телефон.
Група 3. Віка вже рік зустрічалася із старшокласником Сашею. Останнім часом хлопець почав все частіше говорити про секс. Дівчина старалася переводити розмову на інші теми, але Саша наполягав: «Якщо ти мене любиш, то погодишся».
Група 4. Після вечірки ваші друзі розійшлися, залишивши вас з вашим другом на одинці у його квартирі. Зазвичай хлопець відносився до вас із повагою. Але зараз він під дією спиртних напоїв і веде себе агресивно. Він переконує вас у безпечності статевих стосунків.
  «Як навчитися казати “ні”»
1) Вчасно скажіть “ні”. Якщо людина починає надто багато від вас вимагати (часто це може бути замаскована безневинна просьба із розрахунком та те, що ви не зможете відмовити), важливо вчасно сказати - ні.
2) Перестаньте думати, що відмовляючи людям, ви їх ображаєте. Всім вгодити не можливо, так само як і зробити всю роботу за інших. Запам’ятайте, що у вас також є свої права, особисті інтереси та почуття. Якщо ви бачите, що виконання просьби вимагає від вас невиправданих жертв власного часу, роботи,  то невагаючись впевнено відмовляйте.
3) Ви не повинні виправдовуватися. Ви маєте право мати своє особисте життя. Тому, говорячи іншим людям “ні”, ви не зобов’язані знаходити собі виправдання чи аргументувати сво єрішення. Вас просять про послугу, виконання якої не є для вас обов’язковим. А значить і виправдовуватися немає за що.
4) Навчіться впевнено говорити ні. Рішуче відмовивши, ви даєте зрозуміти людині, що вимаєте власні плани та пріоритети і не може бути жодного компромісу. Якщо спробуєте знайти відмовки, пояснити ситуацію, будьте готов іпочути від співрозмовника слізні вмовляння та благання відкласти ваші справи та допомогти йому. А протистояти такому “напору” благань значно важче, ніж відмовити на першому етапі діалогу.
5) Встановіть у своєму житті пріоритети. Визначіть, що у вас на першому місці, що на другому, що на третьому і т.д. І, приймаючи рішення “так” чи “ні”, враховуйте ці пріоритети.
6) Прихильність людей важко завоювати жертовними поступками. Більше того, через вашу відкритість до допомоги дехто може вважати вас легкодухим, а інші просто зловживати вашою допомогою.
7) Не дозволяйте нікому керувати вашим життям, навіть якщо це найдорожча для вас людина. Візьміть відповідальність за своє життя у власні руки та дайте зрозуміти оточуючим, що вами не так легко маніпулювати і незважаючи ні на що, останнє слово буде за вами.
Не сприймайте дані поради як заклик бути егоїстом. Але погодьтеся, що роль жертви, а сааме людини, яка не навчилася говорити “ні” є не найкраща роль, яку може запропонувати нам життя.
Вчимося захищати себе від насильства

Результат пошуку зображень за запитом картинка хлопець бє дівчину
Насильство та      жорстоке   поводження – головні причини болю та страждань і навіть  смерті серед підлітків.
Насильство – це будь-які навмисні дії одної людини по відношенню до іншої, які порушують її конституційні права й свободи і наносять їй моральну шкоду, шкоду її фізичному чи психічному здоров’ю. Воно       може бути фізичним, психологічним і сексуальним.
Фізичне насильство – це нанесення тілесних ушкоджень, які завдають болю, призводять до порушень психічного та фізичного здоров’я, чи навіть смерті; це штовхання і смикання; удари, стусани, побиття; знущання, викручування рук; жбурляння предметів; спроби задушити.
Емоційне або психологічне насильство – це тиск на психіку іншої людини, який проявляється у нанесенні словесних образ, погроз, залякуванні, переслідуванні, а саме :
- ігнорування твоїх почуттів і потреб;
- залякування;
- погрози;
- безпідставні покарання;
- нанесення шкоди твоїй домашній тварині;
- нищення особистих речей;
- навіювання почуття провини і страху;
- брехня, звинувачення, приниження, прізвиська;
- поводження з тобою як з слугою.
Сексуальне насильство – це зазіхання на статеву недоторканість особи, а також дії сексуального характеру по відношенню до неповнолітнього; небажані сексуальні дотики; домагання, згвалтування; неприродні сексуальні дії; примус до проституції; небажання застосовувати контрацепцію;
 Як дівчата,   так   і   хлопці  підліткового   віку можуть переживати всі форми насильства та жорстокого поводження. Вони можуть траплятися як удома, так і у школі чи на вулиці, і можуть походити від членів сім’ї, так само як і від інших дорослих і підлітків, які можуть бути знайомі або незнайомі підліткові.
Насильству  та  жорстокому  поводженню  можна запобігти, а у випадку коли вони трапляються, на них треба ефективно та негайно реагувати!
Що робити, якщо ти став жертвою шкільного насилля чи знаєш, що когось ображають?

Результат пошуку зображень за запитом картинка жертва шкільного насильства
1.     Розкажи про це дорослим – батькам, класному керівнику, директору школи, психологу.
2.     Уникайте місць, в яких можна стати жертвою шкільного насилля.
3.     Ходи разом з друзями.
4.     Нападнику важливо, щоб ти звернув на нього увагу, боявся його, то намагайся не помічати його ігноруй виклики у твою адресу.
Правила які допоможуть запобігти насильству в сім’ї:
1.     Продумайте свої дії в тому випадку, якщо акт насильства вже відбувався і може повторитися знову;
2.     Розповідайте про насильство тим, кому ви довіряєте (друзям родичам);
3.     Знайдіть таке місце ,куди ви змогли б піти у випадку небезпеки;
4.     Підготуйте документи (паспорт,свідоцтво про народження, і т., д.) гроші та інші необхідні речі та покладіть їх в одне місце, так щоб у будь-який момент ви змогли б їх легко взяти і втекти з ними
5.     Якщо ситуація критична, то залишайте будинок негайно, навіть якщо вам не вдалося взяти необхідні речі;
6.     Заздалегідь довідайтесь телефони та адреси місцевих служб , які зможуть надати необхідну підтримку (соціальні служби, телефони довіри, телефон  дільничого  інспектора, служби у справах неповнолітніх).
Правила які допоможуть запобігти насильству на вулиці:
1.     В пізній час не ходіть одні по вулиці;
2.     Знайте елементарні прийоми самооборони;
3.     Продумайте свої дії в тому випадку, якщо акт насильства можливий;
4.     Майте при собі один з засобів безпеки:  газовий балончик дезодорант, пилочку…. Та продумайте їх використання в разі здійснення акту насильства;
5.     Відчуваєте небезпеку – терміново тікайте;
6.     На вас напали – кричіть, біжіть, привертайте до себе увагу;
7.     Телефонуйте до міліції, швидкої ,
8.     Виключіть непорозуміння: будьте впевнені , що ваш знайомий друг знає межі дозволеного;
9.     Не впускайте в будинок незнайомців особливо, якщо ви почуваєте себе не спокійно;
10.      Не сідайте з незнайомцями до ліфту;
Повідомлення для підлітків
1. Поговори зі своїми батьками або іншими відповідальними дорослими про те, що ти можеш зробити для того, щоб не піддаватися насильству.
2. Наскільки це можливо, намагайся не бувати в місцях, де ти можеш піддатися насильству.
3. Якщо ти опинився (опинилася) у середовищі, в якому ти відчуваєш небезпеку, піди з цього місця якнайшвидше.
4. Якщо хтось намагається схилити тебе до сексуального контакту, чітко дай зрозумітисвоїми словами та діями, що ти цього не хочеш. У разі потреби поклич на допомогу.
5. Розбіжності та суперечки можуть траплятися час від часу. Якщо вони трапляються, намагайся  зберігати  спокій  і  вирішувати  їх  ненасильницькими  методами.  Докладай усіх зусиль для того, щоб не провокувати насильства та не відповідати на провокацію насильством.
6. Якщо до тебе було застосовано фізичне чи сексуальне насильство або тебе змусили зробити щось, чого ти не хотів (не хотіла), негайно повідом про це своїх друзів, батьків або інших відповідних служб. Вони можуть надати тобі необхідний допомогу і підтримку, запобігти повторним актам насильства та притягнути зловмисників до відповідальності.
Повідомлення для батьків
Що вам потрібно знати:
1. Обговорення проблеми насильства з вашим сином або донькою може допомогти
їм захиститися себе. При цьому підвищується вірогідність того, що вони звернуться по допомогу у разі, якщо стануть жертвами насильства.
2.  Співпраця  з  іншими  батьками  та  окремо  взятими  людьми  з  метою  боротьби  з насильством можуть змінити життя вашого сина або доньки, так само як і багатьох інших дітей і підлітків.
Що вам потрібно робити:
1. Говоріть зі своїм сином або донькою про те, як уникнути насильства, і куди звернутись, якщо вони стали жертвами насильства.
2. Ви можете підняти такі питання:
- Важливість мирного вирішення розбіжностей і суперечок, якщо вони виникають;
- Небезпека носіння зброї, погроз людям зброєю або використання її;
- Важливість уникнення місць, де до них може бути застосоване насильство;
- Вибір піти, якщо вони опинилися у загрозливій ситуації;
- Як чітко відмовити в небажаному сексуальному контакті за допомогою слів і дій та як покликати на допомогу у разі потреби;
- Наскільки важливо повідомити вас або інших відповідних служб, якщо і коли вони пережили насильство;
3. Давайте приклад власною поведінкою -   не застосовуйте насильства у вирішенні питань з вашим сином або донькою, а також з іншими людьми.
4. Співпрацюйте з членами суспільства з метою інформування про небезпеки насильства, докладайте  зусиль  для  того,  щоб  запобігти  йому  та  притягнути  зловмисників  до відповідальності.
    Практичний психолог   Регіонального МОМ ТК Центру                  Марія Дзюбинська





Немає коментарів:

Дописати коментар